Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Макеєва М. О. | |
dc.date.accessioned | 2025-02-04T11:58:49Z | |
dc.date.available | 2025-02-04T11:58:49Z | |
dc.date.issued | 2024 | |
dc.description | Макеєва, М. О. Фізіологічні механізми забезпечення процесу масопереносу респіраторних газів в організмі спортсменів, які займаються гірським туризмом : кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня магістра: за спеціальністю 091 Біологія, освітньою програмою «Фізіологія рухової активності» / Марія Олександрівна Макеєва. ─ Київ : НУФВСУ, 2024. ─ 73 с. | uk_UA |
dc.description.abstract | У ході написання кваліфікаційної роботи, було з’ясовано відмінність гірського туризму від альпінізму, та розглянуто категорії складності гірських маршрутів, які розраховані на різний рівень фізичної підготовки. Варто зазначити, що складність маршруту визначається відповідно до категорійності перевалів, що в нього входять. Виходячи зі ступеня виразності впливу гірської місцевості на організм людини, виділяють декілька зон гірських висот. Так, на висотах до 750-1000 м н. р. м. людина не відчуває впливу недостатності О2 як в стані спокою, так і при стандартній роботі. В умовах середньогір’я (від 1000 до 2500-3000 м н. р. м.) в спокої й при помірній роботі у здорової людини теж не виникає істотних функціональних змін, але при напруженій роботі може спостерігатися виражене кисневе голодування і зміни у стані організму (відбувається десатурація крові О2 на 10 – 15 % норми). В зоні високогір’я (від 3000 до 5000 м н. р. м.) навіть в спокої вже може виявлятися комплекс функціональних змін, а у 15-20 % осіб може спостерігатися виникнення гірської хвороби. При підйомі на більші висоти (вище 5000 м н. р. м.) гірська хвороба розвивається у осіб не підготовлених для таких сходжень. Насиченість крові О2 може зменшуватися до 70 %, знижуються киснево-зв’язувальні властивості крові і падає в ній РО2 (особливо при навантаженні). При цьому навіть у абсолютно здорових людей вже може з’являтися слабке нездужання. На висотах більше 6000 м н. р. м. виражена гіпоксемія спостерігається навіть у стані спокою. При сходженні на восьмитисячники проявляються вже функціональні розлади в організмі і прогресуючі ознаки гірської хвороби. Проблема нестачі О2 є однією з фундаментальних у сучасній біології та медицині. Реакція організму на гіпоксію є комплексом процесів і залежить від її тривалості і тяжкості, але незалежно від типу гіпоксії наслідки для органів і систем подібні і залежать від індивідуальної стійкості організму. | uk_UA |
dc.language.iso | uk | uk_UA |
dc.publisher | НУФВСУ | uk_UA |
dc.subject | гірський туризм | uk_UA |
dc.subject | фізіологічний стан організму | uk_UA |
dc.subject | кліматичні чинники | uk_UA |
dc.subject | гіпоксія | uk_UA |
dc.title | Фізіологічні механізми забезпечення процесу масопереносу респіраторних газів в організмі спортсменів, які займаються гірським туризмом | uk_UA |
dc.type | Master's degree | uk_UA |
dc.identifier.uri | https://reposit.uni-sport.edu.ua/handle/787878787/5750 |