Розвиток психоемоційної стійкості дзюдоїстів засобами фітнесу на етапі початкової підготовки

Abstract

Психоемоційна стійкість спортсменів відіграє важливу роль у спортивній діяльності на різних етапах спортивної підготовки, оскільки спортсмени постійно стикаються з підвищеними вимогами до своєї особи та з конкуренцією на змагальному майданчику. Доцільно зазначити, що також безупинно зростає інтерес до фізичної підготовки та індивідуально-психологічних особливостей особистості. Результати проведеного дослідження виявили особливості психоемоційної стійкості юних дзюдоїстів на етапі початкової підготовки. Отримані результати підтвердили гіпотезу про те, що початковий етап підготовки дзюдоїстів характеризується низьким рівнем саморегуляції поведінки, підвищення якого можна досягнути шляхом розвитку психоемоційної стійкості, що впливатиме на розвиток механізмів саморегуляції та формування особистісної готовності спортсменів до навчально-тренувальної та змагальної діяльності. Також встановлено, що високий рівень психоемоційної стійкості юних дзюдоїстів впливає на рівень інших важливих показників, таких як: емоційний тонус, психічна активація та комфортність. В свою чергу підвищення психоемоційної стійкості юних дзюдоїстів веде до зниження даних показників. Така закономірність дозволила зробити висновок про те, що високий рівень психоемоційної стійкості юних дзюдоїстів недостатній, оскільки юні спортсмени при цьому втрачають відчуття комфорту, спокою, гармонії, у них також може знижуватися інтерес, показники енергетичних ресурсів, які надають спонукальну функцію, а також може спостерігатися невідповідність стану нервової системи поведінкового акту внаслідок зниження рівня психічної активації.