Оlympism and the Olympic education: history, modernity, future

Abstract

Вивчення Олімпійських ігор та олімпійського руху як сукупності явищ і процесів історичного, соціально-економічного, політичного, освітнього, виховного і чисто спортивного характеру в їх органічному взаємозв’язку, з урахуванням досягнень і проблем, позитивних і негативних сторін, ризиків і перспектив розвитку. Результати. Більшість сучасних ініціатив і освітніх ресурсів, що реалізуються в системі сучасної олімпійської освіти, орієнтована лише на отримання загальних уявлень про Олімпійські ігри і олімпійський рух, активну пропаганду ідеалів і цінностей філософії олімпізму, що протягом вже кількох десятиліть характерно для політики МОК і міжнародних олімпійських академій в цій галузі. Історично сформована концепція олімпійської освіти, характерна для більшості країн, відстає від вимог сучасності, вирізняється слабким соціокультурним змістом, обмеженою критичністю і прихильністю до емоційної риторики, особливо в тій частині, яка належить до універсалізму олімпійських цінностей, претензій на глобальний виховний потенціал олімпійської освіти. Проте олімпійський рух і Олімпійські ігри не потребують штучної ідеалізації. Їх цінність – у багатій історії, яскравій сучасності, різноманітті і популярності, складнощах і протиріччях, численних взаємозв’язках з політикою і економікою, культурою і мистецтвом, освітою і вихованням. Різнобічний і об’єктивний розгляд і вивчення олімпійського руху і, передусім, Олімпійських ігор, з урахуванням всіх сильних і слабких сторін, досягнень і проблем, різних вад жодним чином не може негативно позначитися на популярності і значущості цього явища, у тому числі як об’єкта олімпійської освіти. Навпаки, ідеалізація олімпійського спорту та Олімпійських ігор, видатних атлетів і їх ролі в освітньому і виховному процесах, ігнорування проблем, труднощів, протиріч, негативних явищ і факторів ризику є прямим шляхом до знецінення олімпійської освіти, скептицизму щодо її можливостей і значення.