Організація діяльності спортивних клубів (на прикладі футболу)

Abstract

Актуальність теми. Футбол у переліку популярних видів спорту займає провідне місце. Він збирає найбільшу кількість глядачів, активізує значні фінансові потоки, сприяє створенню привабливого іміджу окремих країн. Україна на даний момент не входить в категорію раїн-лідерів за даним видом спорту, але ми маємо досить потужний потенціал: талановиту молодь, належну науково-методичну базу, перспективних тренерів викладачів. Якщо всі ці чинники запрацюють як злагоджений механізм, футбол в країні зможе піднятися на якісно вищий рівень. Саме тому я обрав цю тему, оскільки сподіваюся знайти можливість правильного поєднання вдосконалення означених компонентів в організації діяльності спортивних (футбольних) клубів і розробити методичні рекомендації для менеджерів даної галузі. Метою кваліфікаційної роботи є обґрунтування основних методичних і теоретичних положень стосовно забезпечення ефективної організації діяльності спортивних (футбольних) клубів. Для досягнення поставленої мети кваліфікаційної роботи визначено наступні завдання: 1. На основі аналізу спеціальної літератури визначити стан наукової розробки проблеми організації діяльності спортивних сучасних клубів. 2. Визначити особливості організації маркетингу футбольного клубу. 3. Охарактеризувати нормативно-правове забезпечення діяльності футбольних клубів в Україні.5 4. Визначити механізм дії факторів впливу на організацію діяльності спортивних (футбольних) клубів. 5. Розробити практичні рекомендації менеджерам українських футбольних клубів з питань оптимізації процесу організації клубної діяльності. Об'єктом дослідження є діяльність сучасного спортивного клубу (на матеріалах футболу) в умовах сучасної конкуренції. Предмет дослідження - процес організації клубної діяльності у футболі. Методи дослідження. В процесі написання науково-дослідної роботи використовуватимемо наступні методи дослідження: • методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння); • методи теоретичного дослідження (логічні й історичні методи); • методи, що можуть бути застосовані на емпіричному й теоретичному рівнях (аналіз і синтез, індукція й дедукція).