Особливості збільшення рівня незалежності осіб з спинно-мозковою травмою з допомогою менторів «Групи активної реабілітації»

Abstract

Аналіз та узагальнення даних, отриманих в зарубіжній науково-методичній літературі щодо процесу ерготерапії осіб з ТСМ свідчать про високу ефективність терапевтичних втручань, які базуються на застосуванні спеціальних вправ, відпрацюванні навичок повсякденної активності та залучення менторів та наставників. В Україні також працює товариство активної реабілітації, яке надає послуги з консультування і навчання пацієнтів з ТСМ. Однак, не дивлячись на багаторічну історії руху активної реабілітації, як взарубіжній, так і вітчизняній літературі все ще недостатньо досліджень щодо ефективності такого підходу. В своєму дослідженні ми застосовували сучасні методи оцінки, шкали, тести та моделі. Опитування та збір необхідних даних були виконані, базуючись на ерготерапевтичній моделі РЕО. Сформовані мультидисциплінарною командою індивідуальні цілі реабілітації базувались на принципах і засадах МКФ та були сформовані у форматі SMART. Для класифікації і визначення рівня ураження спинного мозку була використана Шкала порушень Американської Асоціації Спинномозкової Травми (AIS), силу основних груп м’язів верхньої кінцівки визначали за допомогою мануального м’язевого тестування. Незалежність в повсякденному житті пацієнтів встановлювали за допомогою опитувальника Spinal Cord Independence Measure (SCIM).