Особливості рухової активності школярів у період карантинних обмежень

Abstract

Проблема дефіциту рухової активності дітей та молоді сьогодні є однією з найактуальніших у всьому світі. Її загострення зумовлене значними досягненнями у сферах науки та виробництва, а також загальносвітовою пандемією COVID-19. В період пандемії COVID-19, з введенням карантинних обмежень, освітній процес у закладах загальної середньої освіти здійснюється переважно у дистанційній або гібридній, тобто змішаній, формі. Той факт, що рівень рухової активності у період карантинних обмежень, не може зростати, а навпаки знизиться є беззаперечним, що вказує на особливу гостроту проблеми та потребує впровадження в освітній процес навчальних закладів нових форм, засобів та методів навчання, які б сприяли підвищенню рівня рухової активності школярів. Зменшення рухової активності та збільшення часу проведення школярами перед моніторами негативно впливає на загальний фізичний розвиток дитячого організму. Страждають усі органи і системи дитячого організму: від нестачі кисню відбуваються патологічні зміни в серцево-судинній та дихальній системах, знижується обмін речовин, від постійного напруження очей утрачається зір.