Життєстійкість особистості: індивідуальні особистості прояву

Abstract

Проблема поведінки людини у життєвих ситуаціях останнім часом дуже актуальна, що пояснюється інформаційною насиченістю та прискоренням ритму життя сучасної людини. Щоб пристосуватися, адаптуватися до такої напруги, успішно реалізовувати себе людині необхідно виробляти навички вирішення проблем, придбати таку якість, властивість особистості, яка б дозволила ефективно самореалізовуватися. Усе це зумовлює необхідність вивчення феномену життєстійкості (hardiness). У статті аналізуються основні методологічні підходи зарубіжних і вітчизняних авторів до проблеми життєстійкості людини і її ролі у виборі стратегій поведінки у важких життєвих ситуаціях. Ця стаття присвячена особливостям життєстій кості людини у важких обставинах. Описані критерії та структура життєстійкості. Теоретичний аналіз показав, що поняття життєстійкості, визначене ним як особлива особистісна риса, як патерн установок та навичок особистості, що допомагає їй перетворити негативні впливи на можливості, широко вивчається у зарубіжній психології