Abstract:
Для пошуку оптимальних шляхів подолання кризових ситуацій у вітчизняній сфері
фізичної культури і спорту, визначення форм та міри державного втручання доцільним є узагальнення існуючого світового досвіду. В результаті дослідження виділено країни-лідери Всесвітніх ігор, серед яких є Італія. Її досвід як члена Європейського Союзу може бути корисним. Нагальним питанням в Україні є реформування системи спорту відповідно до європейської моделі. Під час розробки стратегій розвитку спорту варто враховувати кращі практики, зіставляти з вітчизняними підходами та орієнтуватися на чинники, що лежать в основі лідерства. Мета. Узагальнення кращих практик країн-лідерів Всесвітніх ігор з розвитку неолімпійського спорту (на прикладі Італії). Методи. Аналіз, синтез та узагальнення; порівняння; системний підхід. Результати. Високий стабільний рівень функціонування спорту в Італії обумовлений передовсім ефективною системою організації спорту, представленою двома ланками управління – державною (з обмеженими функціями) і громадською, що відповідає європейській моделі. Національний олімпійський комітет Італії (CONI) наділений широкими повноваженнями щодо розвитку всіх напрямів спорту, частково й професійного. Основою системи організації спорту виступають клуби. До позитивних рис італійської системи спорту віднесено сегментацію спортивних федерацій відповідно до кількісних показників їх розвитку і стимулювання до подальшого зростання; акцент на фінансову самодостатність і прозорість економічної діяльності федерації при її визнанні; впровадження принципів належного врядування та контроль за їх дотриманням; мінімізацію втручання держави у розвиток спорту при одночасному створенні необхідних умов; законодавчу підтримку приватного сектору та фізичних осіб у фінансуванні спорту; потужний розвиток матеріально-технічної бази та її доступність для суспільства; численне представництво в системі організацій спорту для всіх з різними назвами, але діяльність яких подібна й інтегрована в загальну систему асоціацій і федерацій; диджиталізацію процесів управління і звітності тощо. Італійська система спорту варта уваги, а ряд її сильних сторін доцільно імплементувати у вітчизняний спорт.
