dc.contributor.author |
Шахліна, Лариса |
|
dc.contributor.author |
Футорний, Сергій |
|
dc.contributor.author |
Владимирова, Наталія |
|
dc.contributor.author |
Маслова, Олена |
|
dc.contributor.author |
Котко, Діна |
|
dc.contributor.author |
Коломієць, Тетяна |
|
dc.contributor.author |
Гончарук, Наталія |
|
dc.date.accessioned |
2024-01-05T09:35:01Z |
|
dc.date.available |
2024-01-05T09:35:01Z |
|
dc.date.issued |
2023-12 |
|
dc.identifier.issn |
2309-4117 |
|
dc.identifier.udk |
https://reposit.uni-sport.edu.ua/handle/787878787/4959 |
|
dc.description |
Шахліна Л., Футорний С., Владимирова Н., Маслова О., Котко Д., Гончарук Н. Трансгендери в сучасному олімпійському спорті: проблеми та шляхи їх розв'язання / Л. Шахліна, С. Футорний, Н. Владимирова, О. Маслова, Д. Котко, Н. Гончарук // Репродуктивна ендокринологія. - 2023. - № 5-6(70). - С.64-71. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
Протягом останніх років ведуться активні дискусії та виникають суперечки серед представників міжнародного спортивного керівництва, зокрема членів
Міжнародного олімпійського комітету, про можливість участі трансґендерних спортсменів в Олімпійських іграх.
У статті надається аналіз даних сучасної наукової літератури та інформаційних джерел для обґрунтування можливості допуску трансґендерів-жінок до участі в змаганнях жіночої
програми Олімпійських ігор.
Результати огляду свідчать, що велика кількість трансґендерів-претендентів на участь у спорті вищих досягнень може бути обумовлена збільшенням трансґендерного населення у
світі. Наразі немає суттєвих наукових даних про біологічні переваги трансґендерних жінок, що перешкоджають чесності змагань у жіночих видах спорту. Також відсутні докази того,
що трансґендерні жінки, які обрали пригнічення тестостерону (наприклад, гормональну терапію для підтвердження статі та/або хірургічне видалення статевих залоз), зберігають
перевагу на невизначений термін над цисґендерними спортсменками. Якщо говорити точніше, то поточні дані свідчать про те, що будь-які біологічні переваги трансґендерних
жінок після пригнічення синтезу тестостерону в спортивних результатах не виходять за межі діапазону, який спостерігається серед цисґендерних спортсменок.
Проте наявні розбіжності думок фахівців у галузі медицини про морфофункціональні відмінності цисґендерних і трансґендерних жінок-спортсменок, неприйняття суспільством
спортсменок після трансґендерного переходу, нерішучість представників Міжнародного олімпійського комітету в розв’язанні цього питання залишають зазначену проблему в
жіночому спорті актуальною та вкрай болючою для здорових жінок-спортсменок, для розвитку спорту взагалі і жіночого зокрема. |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk |
uk_UA |
dc.publisher |
Репродуктивна ендокринологія |
uk_UA |
dc.relation.ispartofseries |
№ 5-6(70); |
|
dc.subject |
women’s sports, transgender people in sports, Olympic Games |
uk_UA |
dc.subject |
жіночий спорт |
uk_UA |
dc.subject |
Олімпійські ігри |
uk_UA |
dc.subject |
трансґендери в спорті |
uk_UA |
dc.title |
Трансгендери в сучасному олімпійському спорті: проблеми та шляхи їх розв'язання |
uk_UA |
dc.title.alternative |
TRANSGENDER IN MODERN OLYMPIC SPORTS: PROBLEMS AND WAYS OF THEIR SOLUTION |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |