Особливості мотивації студентів до самостійних занять руховою активністю в умовах воєнного стану

Abstract

Актуальність дослідження обумовлюється тим, що в умовах воєнного стану заклади вищої освіти України були переведені на дистанційну форму навчання, у зв’язку з чим рівень фізичної активності студентів помітно знизився. Суспільна практика вимагає від спеціалістів у сфері фізичної культури і спорту вирішення широкого кола соціальних, психологічних, фізіологічних, фізичних та інших завдань, що не може бути здійснено без належної фізичної підготовленості. Мета. Дослідити мотивацію студентів до самостійних занять руховою активністю в умовах воєнного стану. Методи. Теоретичні (аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація), соціологічні (опитування, анкетування), методи математичної статистики. Результати. На основі результатів дослідження виявлено мотиви студентів до самостійних занять руховою активністю та причини, які не сприяють формуванню мотивації до самостійних занять руховою активністю в умовах воєнного стану. Визначено, що 64,6 % респондентів пережили неприємні емоційні стани з початком війни. Негативні емоції безпосередньо вплинули на мотивацію та інтерес до занять руховою активністю. Установлено, що 68,8 % респондентів мають можливість займатися руховою активністю, незважаючи на умови воєнного стану як фактора обмеження відвідування спортивних залів, майданчиків тощо. Самостійні заняття руховою активністю в умовах воєнного стану є важливим та необхідним резервом удосконалення професійної освіти, які знижують ризик зменшення рухової активності студентів та підвищують нервову й психічну стійкість до емоційних стресів.