Ризик розвитку рефідинг-синдрому в атлетів у практиці сучасного спорту

Abstract

У статті розглядається рефідинг-синдром (РС) що визначається як зниження рівня фосфору, калію та магнію або прояв дефіциту тіаміну, що розвивається від кількох годин до кількох днів після початку надання калорій особі, яка зазнала тривалого періоду недоїдання. Мета. Дослідити сучасні дані про патогенез РС, настанови щодо його діагностики, профілактики та лікуван- ня, підвищити обізнаність спеціалістів про виявлення та менеджмент РС. Методи. Огляд сучасних настанов ASPEN щодо діагностики, профілактики та лікування РС. Результати. Визначено, що починати годування осіб, які зазнали тривалого періоду недоїдання, потріб- но після визначення рівнів електролітів та ризику розвитку РС. За необхідності має прово- дитися корекція електролітних змін та обмеження надходження калорій. Спортсмени мають підвищений ризик розладу харчової поведінки, а в деяких випадках, рефідинг-синдром, що обумовлює необхідність в обізнаності виявлення і менеджменту РС.