Аннотации:
В статті досліджено сутність тілесності як складової змагальності, що є основою спортивної діяльності, крізь призму втілення спортом своєї загальнокультуротворчої місії. Головна мета статті – всебічний розгляд тілесності не лише як дієвого шляху формування особистості спортсмена, а й створення та збереження його іманентної тілесно-духовної єдності як вияву людиновимірної сутності спорту.
Основою дослідження є осмислення механізму тілесно-духовної єдності спортсмена
як умови успішного функціонування спортивної діяльності. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні того, що результативне та стале функціонування спортивної діяльності можливе лише при наявності повноцінного як фізичного, так і психічного здоров’я спортсмена, показником якого є здібність його тіла виконувати професійні рухи та вправи, що шліфуються, відточуються в процесі регулярних, тривалих тренувань, що складають, багато в чому, сутність його способу життя.
