Результати аналізу обмежень у трудовій діяльності пацієнтів ортопедичного профілю, яким рекомендована амбулаторна програма фізичної терапії

Abstract

Мета. Визначити особливості обмежень у трудовій діяльності серед амбулаторних пацієнтів до проходження курсу фізичної терапії. Методи. Опитувальник щодо обмежень у трудовій діяльності (Work Limitations Questionnaire). Розподіл пацієнтів на групи відбувався з використанням Міжнародної класифікації функціонування та за типами відношення до хвороби. Отримані дані оброблено методами математичної статистики. Результати. Виявлено достовірні відмінності між пацієнтами за шкалами «фізичні вимоги» та «вимоги до виробництва» в ході розділення їх на групи залежно від локалізації ушкодження. Зокрема, найбільшу відмінність отримано за шкалою «фізичні вимоги»: Ме (25%; 75) при ушкодженнях у нижній частині тіла становила 58, 3 (45, 8; 70, 8)%, а при ушкодженнях у верхній частині тіла–50 (36, 5; 58, 3)%. З іншої сторони, при розподілі пацієнтів на групи залежно від психотипу достовірних відмінностей отримано більше, що свідчить про важливість врахування ставлення до хвороби та його вплив на різні аспекти продуктивності праці. Так, найбільша відмінність отримана за шкалою «управління часом»: Ме (25%; 75) у групі раціональних психотипів–55 (35; 65)%, а у групі з нераціональних–70 (55; 85)%. Висновки. При входженні у програму фізичної терапії пацієнти з ортопедичними порушеннями мають суттєві обмеження у трудовій діяльності. Отримані результати важливі для складання більш індивідуалізованих програм фізичної терапії з метою покращення динаміки показників.