Дослідження формування геометрії мас нижніх кінцівок дітей молодшого шкільного віку

Abstract

Встановлено, що в процесі вікового розвитку школярів відбувається нерівномірне збільшення лінійних розмірів нижніх кінцівок. Так, у хлопчиків найбільша швидкість подовження нижніх кінцівок була відмічена у 7— 8 і 9— 10 років (8— 4 %), а у дівчаток максимальний приріст довжини НК спостерігався від 9 до 10 років (8 %). У хлопчиків довжина стегна найбільше збільшується в 8— 9 років (4 %), а у дівчаток у 9— 10 років (11 ,6% ). Найбільший приріст довжини гомілки у хлопчиків і у дівчаток припадає на період 7— 8 років (11— 15 %). 2. Дослідження динаміки формування геометрії мас НК дітей дозволило виявити такі закономірності: так, швидкість росту обхвату стегна у хлопчиків і дівчаток різко зростає у період від 9 до 10 років (4— 9 %); водночас у хлопчиків найбільший приріст обхвату гомілки спостерігається від 8 до 9 років (12 %), а у дівчаток — від 9 до 10 років (7 %). Дані, що характеризують зміну положення ЦМ біоланок НК, свідчать про те, що у всіх дітей з віком ЦМ кожної ланки розташовується на відносно великій відстані від його проксимального кінця. 3. Як показали результати досліджень, у розглянутому періоді відбувається складна динаміка формування опорно-ресорної функції стопи школярів. Висота човноподібної кістки у період від 7 до 10 років змінюється у хлопчиків від 29±0,03 до 35+0,05 мм, у дівчаток — від 29+0,03 до 34+0,05 мм. Плесновий кут, що характеризує ресорні властивості стопи, коливається у молодших школярів від 13° до 36°. У дітей чоловічої і жіночої статі у віці 7 років цей кут у середньому становить 22°, а до 10. років досягає 25°. П’ятковий кут, що характеризує ресорні властивості, пов’язані з особливостями зв’язкового апарату і зчеплення кісток стопи, коливається в межах від 29° до 35°. Як у хлопчиків, так і у дівчаток у період з 7 до 10 років він збільшується у середньому з 29° до 30°. Якщо у зазначений період такі лінійні розміри, як довжина стопи, у середньому збільшується на 13 %, ширина — на 21 %, висота човноподібної кістки над опорою — на 18 %, то плесновий кут стопи — лише на 8 %, а п’ятковий — на 5 %. Отримані дані свідчать про специфічність формування кістково- суглобних утворень стопи порівняно з іншими аналізованими соматометричними характеристиками.