Показать сокращенную информацию
dc.contributor.author | Григор'єва, Наталія | |
dc.contributor.author | Поворознюк, Владислав | |
dc.contributor.author | Баннікова, Римма | |
dc.contributor.author | Рибіна, Олена | |
dc.date.accessioned | 2020-02-19T10:07:04Z | |
dc.date.available | 2020-02-19T10:07:04Z | |
dc.date.issued | 2018 | |
dc.identifier.udk | http://reposit.uni-sport.edu.ua/handle/787878787/2507 | |
dc.description | Григор’єва, Н. Показники функціонального тестування та якості життя жінок старших вікових груп з переломами тіл хребців / Наталія Григор’єва, Владислав Поворознюк, Римма Баннікова, Олена Рибіна // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. ─ 2018. ─ № 2. ─ С. 67-72. | uk_UA |
dc.description.abstract | Обстежено 230 жінок 50–89 років, яких було розподілено на дві групи: перша (контрольна) – пацієнтки без будь-яких остеопоротичних переломів в анамнезі (n = 151), друга (основна) – хворі з переломами тіл хребців на рівні грудного та/чи поперекового відділу хребта (n = 79). У подальшому жінок другої групи було розподілено на дві підгрупи: ІІа – з одним переломом тіла хребця (n = 25); ІІб – з двома чи більше переломами тіла хребця (n = 54). Мета. Визначити показники функціонального тестування та якості життя жінок старших вікових груп з переломами тіл хребців. Методи. Аналіз і узагальнення, анкетування, методи математичної статистики. Результати. У ході аналізу клініко-анамнестичних показників залежно від наявності вертебральних переломів (ВП) встановлено, що обстежені жінки достовірно не відрізнялися між собою за показниками календарного віку, віку менархе, менопаузи та тривалості постменопаузального періоду. Проте, в осіб з переломами тіл хребців достовірно нижчими були показники зросту, маси тіла й відповідно індексу маси тіла. Вивчено показники функціонального тестування (ФТ), порушення працездатності та якості життя жінок старших вікових груп з ВП залежно від їх кількості. Фізичні можливості організму оцінювали за допомогою статичного й динамічного ФТ, порушення життєдіяльності – за анкетою Роланда– Морріса, якість життя – за опитувальником EuroQol-5D. Показники ФТ мають свої особливості залежно від кількості ВП. Проведеними дослідженнями продемонстровано, що в жінок з двома і більше ВП більшість вимірюваних показників ФТ були достовірно гіршими порівняно з контрольною групою, тоді як у жінок з одним ВП достовірно гіршими були лише показники проби Шобера та затримки дихання. Показник анкети Роланда–Морріса був достовірно вищим у жінок з двома і більше ВП. Вірогідних відмінностей показників опитувальника EQ-5D залежно від кількості ВП не виявлено. Встановлено, що показники ФТ достовірно відрізняються залежно від кількості ВП, що слід враховувати під час оцінювання фізичних можливостей і розробки комплексних реабілітаційних програм для осіб з остеопоротичними переломами. | uk_UA |
dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
dc.publisher | Теорія і методика фізичного виховання і спорту | uk_UA |
dc.subject | вертебральні переломи | uk_UA |
dc.subject | фізична реабілітація | uk_UA |
dc.subject | жінки | uk_UA |
dc.subject | функціональне тестування | uk_UA |
dc.title | Показники функціонального тестування та якості життя жінок старших вікових груп з переломами тіл хребців | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |