Показники функціонального тестування та якості життя жінок старших вікових груп з переломами тіл хребців

Abstract

Обстежено 230 жінок 50–89 років, яких було розподілено на дві групи: перша (контрольна) – пацієнтки без будь-яких остеопоротичних переломів в анамнезі (n = 151), друга (основна) – хворі з переломами тіл хребців на рівні грудного та/чи поперекового відділу хребта (n = 79). У подальшому жінок другої групи було розподілено на дві підгрупи: ІІа – з одним переломом тіла хребця (n = 25); ІІб – з двома чи більше переломами тіла хребця (n = 54). Мета. Визначити показники функціонального тестування та якості життя жінок старших вікових груп з переломами тіл хребців. Методи. Аналіз і узагальнення, анкетування, методи математичної статистики. Результати. У ході аналізу клініко-анамнестичних показників залежно від наявності вертебральних переломів (ВП) встановлено, що обстежені жінки достовірно не відрізнялися між собою за показниками календарного віку, віку менархе, менопаузи та тривалості постменопаузального періоду. Проте, в осіб з переломами тіл хребців достовірно нижчими були показники зросту, маси тіла й відповідно індексу маси тіла. Вивчено показники функціонального тестування (ФТ), порушення працездатності та якості життя жінок старших вікових груп з ВП залежно від їх кількості. Фізичні можливості організму оцінювали за допомогою статичного й динамічного ФТ, порушення життєдіяльності – за анкетою Роланда– Морріса, якість життя – за опитувальником EuroQol-5D. Показники ФТ мають свої особливості залежно від кількості ВП. Проведеними дослідженнями продемонстровано, що в жінок з двома і більше ВП більшість вимірюваних показників ФТ були достовірно гіршими порівняно з контрольною групою, тоді як у жінок з одним ВП достовірно гіршими були лише показники проби Шобера та затримки дихання. Показник анкети Роланда–Морріса був достовірно вищим у жінок з двома і більше ВП. Вірогідних відмінностей показників опитувальника EQ-5D залежно від кількості ВП не виявлено. Встановлено, що показники ФТ достовірно відрізняються залежно від кількості ВП, що слід враховувати під час оцінювання фізичних можливостей і розробки комплексних реабілітаційних програм для осіб з остеопоротичними переломами.