Організаційно-методичні засади діяльності навчально-оздоровчих комплексів у процесі фізичного виховання студентської молоді

Abstract

На сучасному етапі розвитку суспільства стан здоров’я студентської молоді є одним з найважливіших показників здорового потенціалу нації, тому його збереження та зміцнення має пріоритетне значення. Діюча сьогодні система фізичного виховання в рамках навчальних та позанавчальних занять в методологічному та організаційному аспектах, здатна вирішити завдання підвищення рівня здоров’я студентів, про що свідчать численні наукові розробки, які стосуються впровадження здоров’язберігаючих та здоров’яформуючих технологій, формування рекреаційної культури студентів, підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, використання інноваційних засобів та форм організації занять, здійснення контролю фізичної підготовленості, фізичного здоров’я студентів. Однак, в практичному плані, ефективність фізичного виховання студентської молоді обмежується внаслідок дії ряду об’єктивних та суб’єктивних факторів. Зокрема, в рамках імплементації окремих норм закону України «Про вищу освіту» фізичне виховання було віднесено до необов’язкових дисциплін та в деяких вишах винесено поза рамки навчального процесу. Тому сьогодні важливим є підвищення ефективності фізичного виховання саме в рамках позанавчальних занять. Узагальнення досвіду організації таких занять свідчить, що однією з перспективних форм здійснення такої діяльності є клубна система з лінійною структурою управління, орієнтована на багатопрофільну роботу . Пошук нових напрямів клубної роботи може вирішити широкий комплекс соціально-педагогічних завдань: залучення молоді до регулярних занять руховою активністю, психологічного розвантаження, компенсування нестачі позитивних емоцій, оптимізації спілкування з оточуючими, організації змістовного дозвілля. Зокрема закордонний досвід свідчить, що в багатьох країнах усе вагоміша роль відводиться клубним формам організації фізичного виховання, які реалізуються на основі діяльності навчально-оздоровчих комплексів та в сукупності з традиційними академічними заняттями сприяють оптимізації рухової активності студентів і дозволяють забезпечити варіативність та високу ефективність процесу фізичного виховання.