Аннотации:
Статтю присвячено аналізу системи фахової підготовки студентів Дерптського, згодом Юр’євського, університету в дореволюційний період, коли естонські землі входили до складу Російської імперії. Методологічну основу публікації склали історичний, порівняльний та діалектичний методи дослідження.
Встановлено, що в Дерптському університеті сформувалась нехарактерна для Російської імперії система викладання. Студентам надавалось право самостійно обирати навчальні дисципліни і термін навчання. Саме тут формуються перші студентські корпорації.
Визначено, що в першій половині ХІХ ст. рівень підготовки студентів залишався низьким й зводився до читання лекцій, часто не високого наукового рівня. Нововведена система штрафів і покарань для прогульників занять не виправила ситуацію. Найпродуктивнішими для студентів залишались додаткові заняття, що проводились викладачами для найталановитіших студентів у вільний від навчання час.
Доведено, що в другій половині ХІХ ст. із введенням семінарів ситуація поліпшилась. Проте, русифікація Дерптського університету у 80-х рр. ХІХ ст. змусила викладачів, німців за походженням, поступитися місцем професорам-росіянам, котрі запроваджують систему теоретичного викладання.
З’ясовано, що з метою залучення студентів до наукової роботи, впродовж ХІХ – початку ХХ ст. в Дерптському університеті створено низку студентських гуртків, а з початку ХХ ст. запроваджено проведення систематичних екскурсій для вихованців фізико-математичного факультету. Також у виші започатковано традицію відзначати кращі наукові студентські роботи спеціальними нагородами – золотими і срібними медалями.
