Фізична терапія при спинномозкових травмах через перелом хребта

Abstract

Підводячи підсумки вище викладеному матеріалу можна зробити ряд висновків. Найчастішими причинами виникнення травм хребта є падіння з висоти (43,7%), ДТП (29,5%), пірнання на мілководді (17,5%). В інших випадках пошкодження хребта виникають в результаті спортивної травми, прямого удару, протиправних дій, при цьому в результаті падіння найчастішими є переломи типу А. Найчастішою причиною переломів типу є високоенергетична травма, отримана в результаті ДТП і падінь з висоти. Внаслідок ДТП також найчастіше виникають переломи типу С. Найчастішою причиною переломів у віковій групі віком від 50 років вважається остеопороз, при цьому остеопоротичні переломи частіше зустрічаються у жінок, ніж у чоловіків. Подібні переломи виникають внаслідок низькоенергетичної травми та нерідко мають безсимптомний перебіг. Переломи хребта у дітей асоціюються з супутніми захворюваннями опорно-рухового апарату: ювенільним остеопорозом, ювенільним ідіопатичним артритом, дисплазією кістково-хрящової тканини. Висока поширеність переломів хребта, що супроводжуються неврологічним дефіцитом, серед працездатних осіб чоловічої статі має тяжкі соціально-економічні наслідки. Тягар утримання таких пацієнтів, а найчастіше та їхніх сімей, лягає на систему соціального забезпечення, оскільки реабілітаційний період може займати тривалий час, при цьому кінцеві функціональні результати та соціальна адаптація не завжди вдалі.