Відновлення навичок ходи у неврологічних пацієнтів після ГПМК

Abstract

1. У результаті дослідження встановлено, що застосування комплексної реабілітаційної програми, розробленої на основі моделі Міжнародної класифікації функціонування (ICF), сприяє значному відновленню навичок ходи у пацієнтів із наслідками гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК). Застосування індивідуалізованого підходу, що враховує структурні, функціональні, контекстуальні та психологічні аспекти, дозволило досягти суттєвого покращення основних показників ходи: довжина кроку збільшилася до 88–92 % від нормальних значень, швидкість пересування зросла, а показники тесту «Контролювання рухів тулуба» також значно покращилися. Поліпшення постави, зокрема зниження кутів відхилення у плечовому та кульшовому суглобах, свідчить про нормалізацію біомеханіки та симетричності рухових патернів. 2. Застосування додаткових методик, таких як електростимуляція, біологічний зворотний зв’язок та ерготерапія, дозволило активізувати слабкі паретичні м’язи, знизити м’язовий тонус і запобігти розвитку вторинних ускладнень, зокрема м’язової атрофії та контрактур. Інтегроване включення психологічної підтримки в реабілітаційний процес сприяло покращенню емоційного стану пацієнтів, зниженню рівня депресії і тривожності, що позитивно вплинуло на їхню мотивацію та адаптацію до реабілітаційних заходів. 3. Завдяки розробленому алгоритму фізичної терапії стає можливим досягнення значних результатів у відновленні функціональних здібностей пацієнтів, що є важливим не тільки з медичного, але й з соціального погляду, оскільки відновлення здатності до самообслуговування та соціальної інтеграції є одними з основних завдань після інсульту. Враховуючи отримані результати, можна рекомендувати впровадження цього алгоритму у клінічну практику для широкого застосування в лікувальних установах різного рівня.