Фізична терапія осіб з травматичною ампутацією нижньої кінцівки

Abstract

Аналіз науково-методичної літератури підтвердив що травми спинного мозку є серйозними фізичними та психоемоційними порушеннями, які значно обмежують функціональну незалежність пацієнтів. Ефективність ерготерапії в реабілітації осіб із такими травмами підтверджується численними дослідженнями, які доводять її роль у відновленні навичок самообслуговування, мобільності та соціальної адаптації. Використання індивідуальних реабілітаційних програм, заснованих на міжнародних стандартах, допомагає значно покращити якість життя пацієнтів і скоротити час госпіталізації. 77 Також варто зазначити про необхідність розробки та адаптації методик ерготерапії для осіб із травмами спинного мозку, зокрема в українських реаліях. В Україні існує недостатня кількість адаптованих програм реабілітації, що обумовлює необхідність впровадження спеціалізованих методик, спрямованих на покращення навичок самообслуговування та підвищення рівня функціональної незалежності. Для оцінки функціонального стану учасників використовувалися такі методи: Canadian Occupational Performance Measure (COMP) для визначення важливих для пацієнтів завдань та рівня їх виконання; Functional Independence Measure (FIM) для оцінки ступеня незалежності у виконанні повсякденних завдань; American Spinal Injury Association (ASIA) Impairment Scale для визначення рівня та ступеня ураження спинного мозку на початку дослідження. Результати оцінки за шкалою ASIA не показали покращення, оскільки дослідження було сфокусоване не на фізичній терапії, а на заняттєвих потребах пацієнтів. Після застосування розроблених рекомендацій було досягнуто значних покращень у виконанні повсякденних завдань: За шкалою COMP показники виконання завдань зросли з 5,43 ± 1,99 до 6,28 ± 2,14, а рівень задоволеності – з 6 ± 1,91 до 7,14 ± 1,57 (p < 0,05), що свідчить про покращення спроможності учасників виконувати важливі для них завдання За шкалою FIM було зафіксовано суттєве зростання загального балу в основній групі — з 91,7 до 108,7 балів (+18,55 %), що є свідченням покращення функціональної незалежності. Найбільші позитивні зміни 78 відбулися у сферах одягання нижньої частини тіла (+43,90 %), гігієни (+25 %), менеджменту сечового міхура (+42,86 %) та кишківника (+50,00 %), що дало змогу пацієнтам досягти більшої автономності у повсякденному житті. Для порівняння, у контрольній групі приріст загального балу склав лише 9,77 % (з 92,2 до 101,2) Отримані результати підтверджують ефективність ерготерапії у реабілітації осіб після перенесеної травми спинного мозку. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на уточнення оптимальних методик навчання навичкам самообслуговування та впровадження новітніх технологій.