Publication: Фізична терапія осіб після ендопротезування кульшового суглобу
| dc.contributor.author | Шлапацький В. В. | |
| dc.date.accessioned | 2026-02-12T18:16:01Z | |
| dc.date.issued | 2025 | |
| dc.description | Шлапацький В. В. Фізична терапія осіб після ендопротезування кульшового суглобу: кваліфікаційна робота на здобуття кваліфікаційного ступеня магістра за спеціальністю: 227 – Терапія та реабілітація освітньою програмою: «Фізична терапія» / В. В. Шлапацький. - Київ: НУФВСУ, 2025. - 78 с. | |
| dc.description.abstract | 1. Представлений фактичний матеріал підтверджує дані ефективності впливу запропонованої програми фізичної реабілітації на відновлення функції ендопротезованої кінцівки. Виявлено, що під впливом компонентів фізичної терапії осіб основної групи зареєстровані кращі результати з боку всіх оцінених показників: болю, амплітуди руху, сили м’язі. 2. Дослідження індексу Кетле у пацієнтів після курсу фізичної реабілітації показало, що у пацієнтів основної групи (ОГ) відбулися суттєві зміни за визначенням індексу кетле. Середня вага знизилася з 79,8 ± 0,2 кг до 76,1 ± 0,4 кг, що становить різницю у 3,7 кг. Це призвело до зміни в % відношенні показників маси тіла пацієнтів. щодо контрольної групи (КГ), зміни відбулися незначні: середня вага змінилася з 83,3 ± 0.2 кг до 81 ± 0,2 кг, що не вплинуло на % співвідношення в цій групі. 3. Динаміка змін амплітуди рухів фіксувалася за показниками гоніометрії в ендопротезованому суглобі, а також для колінного суглобу. За результатами дослідження до проведення реабілітаційних заходів в ОГ обсяг рухів у кульшовому суглобі при згинанні складав 49,4±2,1, у контрольній 48,8±2,5. При розгинанні -14,1±1,5 та -13,9±1,7 відповідно. У колінному суглобі при згинанні ог=73,9±2,1, та кг=75,6±2,4. після проведення реабілітаційних заходів в ОГ обсяг рухів у кульшовому суглобі при згинанні складав 89,3±1,9 у контрольній - 75,4±2,1. При розгинанні -1,1±1,9 та -6,7±1,4 відповідно. у колінному суглобі при згинанні ог=93,4 ± 1,7 та кг=83,2 ± 1,4 відповідно. До проведення лікування та реабілітаційних заходів кут в кульшовому та колінному суглобах був значно менше нормальних показників. При повторній гоніометрії, яку проводили після завершення курсу реабілітації вдалося досягти збільшення амплітуди рухів у колінному суглобі та достовірно покращилися результати у згинанні кульшового суглобу. 4. За результатами тестування больового синдрому, яке проводилося за Візуально-Аналоговою Шкалою, оскільки саме біль обмежував рух, що могло впливати на амплітуду руху та силу м'язів були отримані результати до та після фізичної терапії. До проведення фізичної реабілітації показник ВАШ у осовній групі становив 7,1 ± 1,3, у контрльній - 7,2 ± 0,9, та не мав достовірних відмінностей. Після проведення занять з фізичної терапії у ОГ показник становив - 1,6 ± 0,6, у контрольної - 2,9 ± 0,7, статистично достовірна різниця показників після ФР порівняно з вихідними даними (p < 0,05). 5. Застосування засобів фізичної терапії в комплексній реабілітації дозволило значно скоротити відновний період та підвищити ефективність відновлення після операції ендопротезування кульшового суглобу. | |
| dc.identifier.uri | https://reposit.uni-sport.edu.ua/handle/123456789/6874 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | НУФВСУ | |
| dc.subject | фізична терапія | |
| dc.subject | ендопротезування кульшового суглобу | |
| dc.subject | індекс Кетле | |
| dc.title | Фізична терапія осіб після ендопротезування кульшового суглобу | |
| dc.type | Master's degree | |
| dspace.entity.type | Publication |

