Фізична терапія при пошкодженнях колінного суглобу у спортсменів

Abstract

1. Останніми роками спостерігається зростання кількості хірургічних втручань, спрямованих на відновлення ПХЗ. Відповідна тенденція, ймовірно, пов’язана з активним залученням людей до занять спортом із метою зміцнення здоров’я. Водночас ризик травмування колінного суглоба, зокрема пошкодження ПХЗ, значно вищий у тих, хто регулярно займається фізичною активністю, незалежно від рівня – аматорського чи професійного. Найпоширенішим механізмом травмування є ротаційний рух гомілки при фіксованому положенні стопи. Загалом пошкодження хрестоподібних зв’язок є одними з найчастіших серед травм колінного суглоба і трапляються до 62% випадків. 2. В сучасній ортопедії та травматології одним із ключових завдань залишається організація ефективних лікувально-реабілітаційних заходів для пацієнтів із патологією колінного суглоба. Консервативні методи лікування можуть забезпечувати прийнятні результати для певної частини хворих, проте їм часто доводиться обмежувати фізичну активність, знижувати навантаження або навіть повністю відмовлятися від занять спортом. Важливим аспектом проведеної успішної фізичної терапії є точна оцінка функціональних порушень, які потребують корекції після артроскопічного хірургічного втручання. 3. На основі аналізу наукових джерел, клінічного досвіду та попередніх досліджень було розроблено чотириетапний план реабілітаційного втручання. Його структура ґрунтується на клінічних рекомендаціях Массачусетського спортивного госпіталю, а загальна тривалість програми складає 10-12 тижнів. У ході педагогічного експерименту аналіз показників пацієнтів основної групи продемонстрував статистично значущі покращення за критеріями рівня болю, активної амплітуди рухів у колінному суглобі та загальної функціональності нижньої кінцівки. Отримані результати підтверджують клінічну ефективність запропонованої програми та її переваги у відновленні пацієнтів після даної операції.