Характерні особливості структури змагальної діяльності кваліфікованих баскетболістів у 3х3

Abstract

У статті розглядаються характерні особливості структури змагальної діяльності в баскетболі 3х3 порівняно із класичним баскетболом 5х5 і обґрунтовується важливість побудови спеціалізованої підготовки кваліфікованих спортсменів для участі в них. Проаналізовані історичні передумови становлення та розвитку баскетболу 3х3 у світі, а також розглянуто сучасну систему спортивних змагань висококваліфікованих спортсменів в ігровому сезоні. Мета дослідження. Визначити специфічні умови ведення змагальної діяльності спортсменів у баскетболі у 3х3 й обґрунтувати значущість спеціалізованої фізичної підготовки до головних змагань року. Методи. Аналіз науково-методичної літератури та даних Всесвітньої мережі Internet, опитування, контент-аналіз документів, аналіз змагальної діяльності, аналіз і узагальнення. Було проаналізовано змагальну діяльність чоловічих національних збірних команд на чемпіонатах світу (2022–2023 рр.) та Олімпійських іграх 2024 року (Париж) з баскетболу 3х3 і 5х5. Результати. Ключовими відмінностями структури 3х3 є більш висока динаміка змагальної діяльності через відсутність транзиційних фаз переходу від нападу та захисту та менша тривалість зупинок у грі. Більш висока «щільність» ігрових дій спортсменів у баскетболі 3х3 обумовлює суттєві відмінності в реалізації базових техніко-тактичних дій у матчі між двома різновидами баскетболу. Середній час ігрового відрізку в баскетболі 5х5 перебуває в діапазоні від 35 с до 1 хв, а в баскетболі 3х3 ця тривалість майже втричі є меншою, у середньому 5–10 с після розіграшу м’яча. Майже 70% пауз у баскетболі 3х3 тривають від 10 до 20 с, а в баскетболі 5х5 спостерігається значно більша кількість тривалих зупинок у грі (понад 50 с). Баскетболісти у 3х3 виконують більшу кількість ближніх кидків, які майже вдвічі перевершують аналогічні кидкові параметри команд у класичному баскетболі за хвилину ігрового часу (0,843 ± 0,122 проти 0,495 ± 0,068, p < 0,001). Також вони мають кращий відсоток (p < 0,001) реалізації ближніх кидків (61,5 ± 7,21 проти 53,43 ± 5,56%). За реалізацією дальніх кидків (%) баскетбольні команди високого класу у 3х3 поступаються командам з класичного баскетболу 5х5 (p < 0,05). Висновки. Баскетбол 3х3 має специфічну структуру змагальної діяльності порівняно з класичною грою. Гравці здійснюють значно більшу кількість різноманітних переміщень і змін напряму рухів за хвилину ігрового часу, мають меншу тривалість відпочинку в паузах гри, здійснюють більшу кількість стрибків і кидків у кошик в матчі, які є наслідком меншої кількості відведеного часу (вдвічі) на організацію атакувальних дій та відсутності транзиційних фаз переходу від нападу до захисту. Успішний виступ команди на міжнародних змаганнях у 3х3 багато в чому залежатиме від формування інтегрального стану спеціальної підготовленості спортсменів, удосконалення ключових компонентів технічної, тактичної, фізичної, функціональної, психологічної та інших сторін підготовленості в їх органічному системному взаємозв’язку для максимального прояву наявного ігрового потенціалу.