Управління підготовкою кваліфікованих дзюдоїстів на основі підбору спаринг-партнерів

Abstract

Робота присвячена особливостям управління підготовкою кваліфікованих дзюдоїстів на основі підбору спаринг-партнерів різної кваліфікації та ваги. Аналіз науково-методичної літератури, мереж Інтернету та узагальнення провідного практичного досвіду дозволив виявити, що динаміка показників техніко-тактичної і спеціальної фізичної підготовленості в дзюдо багато в чому залежить від ваги та кваліфікації спаринг-партнерів, з якими вони працюють на тренуваннях. Встановлено, що однієї з ефективних форм методичної реалізації принципу спрямованого сполучення вдосконалювання техніко-тактичної майстерності та одночасного розвитку спеціальних фізичних якостей у дзюдоїстів є цілеспрямований підбор спаринг-партнерів. При цьому вага тіла напарників впливає на виховання спеціальних фізичних якостей, а кваліфікація – на техніко-тактичну майстерність. Результати дослідження дозволили визначити, що оптимальна тривалість етапу підготовки з одним спарингами-партнером у кваліфікованих дзюдоїстів дорівнює від 4 до 6 тижнів. Тривалість підготовки менш 4 тижнів не дозволяє досягти необхідного кумулятивного ефекту, а більше 6 тижнів приводить до вичерпання поточного адаптаційного резерву організму. Найбільш ефективно принцип спрямованого сполучення реалізується у спортсменів в тому випадку, якщо різниця спаринг-партнерів за вагою тіла становить 1-2 вагові категорії, а рівень кваліфікації 1-2 кваліфікаційні групи. Якщо розходження: напарників за вагою тіла і кваліфікації більше або менше зазначених, то ефективність тренувального впливу знижується. В ході дослідження було встановлено, що усі техніко-тактичні показники (об’єм, ефективність, результативність техніки) достовірно (р<0,05) змінилися у кваліфікованих дзюдоїстів, які тренувались з більш кваліфікованими та важкими за вагою спаринг-партнерами. У спортсменів, які тренувались з більш кваліфікованими та легкими партнерами покращились показники ефективності, а у дзюдоїстів, які тренувались менш кваліфікованими та важкими партнерами збільшився об’єм техніки. В групах, які тренувались з менш кваліфікованими та легкими і з однаковими спаринг-партнерами достовірних змін техніко-тактичних показників при тренуванні не виявлено (р<0,05). Виявлено, що швидкісні якості вірогідно поліпшуються, як при тренуванні з більше кваліфікованими, так і з менш кваліфікованими і більше тяжкими напарниками, однак поліпшення значно ефективніше (р<0,001), якщо спаринг-партнери на 2 кваліфікаційні групи вище і на 2 вагові категорії більше. Силова витривалість вірогідно покращилася у дзюдоїстів всіх дослідних груп. Найбільше ефективно виховання спеціальної витривалості, відбувається при тренуванні зі усіма спаринг-партнерами. Визначено, що найліпший розвиток спеціальних фізичних якостей (швидкісні можливості, вибухова сила, силова витривалість й спеціальна витривалість) і якісні показники техніко-тактичної підготовленості відбувається при тренуванні зі спаринг-партнерами різної кваліфікації та вагою тіла.