Особливості техніки потрійного стрибка спортсменів високої кваліфікації на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей

Abstract

Актуальність теми. Принциповим моментом стратегії олімпійської підготовки вдалих виступів команд є концентрація організаційних, матеріально-технічних та методичних ресурсів для розвитку пріоритетних видів спорту, дисциплін. До цих дисциплін можна віднести легкоатлетичні стрибки, наприклад потрійний стрибок. На сьогоднішній день, для перемоги на Олімпійських Іграх, чемпіонатах світу та Європи в потрійному стрибку у чоловіків необхідно показувати спортивний результат – 17,70–18,00 м. Хоча аналіз динаміки спортивних досягнень українських спортсменів у потрійному стрибку за останнє десятиліття вказав на проблеми, що характерні для росту спортивних результатів у цьому виді змагань. Це все пояснюється можливим ростом конкуренції на олімпійській арені, майстерності спортсменів з інших країн, однак суттєву роль відіграє зниження якості підготовки українців у потрійному стрибку. Саме ті підходи та способи, за допомогою яких раніше вдавалось досягти неймовірних перемог та досягнень, сьогодні, на превеликий жаль, не завжди є ефективними в практиці спортивної підготовки. Особливо гостро проблема проявляється на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей. Річ у тім, що на попередньому етапі багаторічного вдосконалення – підготовки до вищих досягнень – використовується майже увесь спектр можливостей, що відносяться до екстенсивного шляху використання тренувальних стимулів – максимальний об’єм тренувань протягом року, максимальна кількість тренувань і змагальних стартів, граничні та близькі до цього показники інтенсивності роботи, вузька спеціалізація, широке використання додаткових факторів, стимулюючі адаптаційні реакції – спеціальні дієти, використання фармакологічних препаратів, тренування в умовах середньогір’я чи високогір’я і т.д. Тому необхідно шукати резерви підвищення ефективності тренувального процесу і змагальної діяльності на етапах максимальної реалізації індивідуальних можливостей і збереження рівня досягнень. Альтернативою екстенсивного підходу на цьому етапі багаторічної підготовки є інтенсивний (якісний), що орієнтований на пошук різного роду неординарних підходів, максимального використання індивідуальних задатків і можливостей спортсменів, покращення ролі засобів та методів технічної підготовки. Саме в технічному вдосконаленні заховані резерви підвищення ефективності підготовки та безліч можливостей для науково-дослідної роботи. Разом з цим проблема вдосконалення майстерності в техніці легкоатлетів-стрибунів високої кваліфікації довгий час звертала увагу багатьох спеціалістів. Аналізуючи спортивну техніку увага спеціалістів була зосереджена в більшості випадків на рішення приватних питань, що присвячувались дослідженню окремих біомеханічних характеристик техніки потрійного стрибка та особливостей технічної підготовки. Хоча, і зараз виникає інтерес до вивчення техніки потрійного стрибка спортсмені високої кваліфікації та особливостей її вдосконалення на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей з ціллю підвищення ефективності якісної складової тренувального процесу. Мета дослідження – вдосконалення техніки потрійного стрибка спортсменів високої кваліфікації на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей на основі вивчення біомеханічних характеристик, що впливають на досягнення високих спортивних результатів, визначення особливостей і систематизація засобів спеціальної підготовки. Задачі дослідження: 1. Вивчити сучасний стан проблеми технічного вдосконалення спортсменів високої кваліфікації, що спеціалізуються в потрійному стрибку на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей. 2. Вивчити біомеханічні характеристики техніки потрійного стрибка, що впливають на досягнення високих спортивних досягнень. 3. Визначити особливості вдосконалення техніки потрійного стрибка спортсменів високої кваліфікації на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей. 4. Систематизувати засоби спеціальної підготовки спортсменів високої кваліфікації, що спеціалізуються в потрійному стрибку і аргументувати методику їх використання в програмах тренувальних занять. Об’єкт дослідження. Система технічної підготовки спортсменів високої кваліфікації, що спеціалізуються в потрійному стрибку на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей. Предмет дослідження. Техніка потрійного стрибка, біомеханічні характеристики, що впливають на досягнення високих спортивних результатів в потрійному стрибку, засоби спеціальної підготовки. Для вирішення поставлених завдань планується використовувати такі методи дослідження: " аналіз науково-методичної літератури, інформації світової мережі Інтернет; " аналіз відеозаписів техніки найсильніших спортсменів світу, що спеціалізуються в потрійному стрибку; " вивчення і узагальнення досвіду передової спортивної практики (опитування, аналіз щоденників спортсменів); " педагогічне спостереження; " методи математичної статистики. Наукова новизна. Розширені і доповнені наукові уявлення, що стосуються: " біомеханічних характеристик техніки, що впливають на досягнення високих спортивних результатів в потрійному стрибку; " техніки найсильніших спортсменів світу, що спеціалізуються в потрійному стрибку; " особливостей удосконалення техніки потрійного стрибка спортсменів високої кваліфікації, що спеціалізуються в потрійному стрибку на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей; " систематизованих засобів спеціальної підготовки спортсменів високої кваліфікації, що спеціалізуються в потрійному стрибку та обґрунтована методика їх використання в програмах тренувальних занять. Практична значущість полягає в можливості використання отриманих результатів для вдосконалення технічної підготовки спортсменів високої кваліфікації, що спеціалізуються в потрійному стрибку на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей; вдосконалення змісту курсу лекцій для студентів Національного університету фізичного виховання та спорту України.