Оцінка координаційних здібностей учнів середнього шкільного віку в процесі фізичного виховання

Abstract

У сучасному світі розвиток фізичного виховання дитини займає важливе місце. З раннього віку необхідно ввести активний спосіб життя. Традиційні засоби фізичної культури дають можливість формувати у школярів, перш за все інтерес до доступних видам фізичних вправ, не тільки в школі, але і в сім’ї. Саме у дітей молодшого та середнього шкільного віку формуються рухові навички, закладаються основи фізичного розвитку, створюється фундамент опорно-рухового апарату. У педагогіці фізичне виховання – це педагогічний процес, спрямований на вдосконалення функцій і форм організму дитини, формування необхідних знань умінь і навичок, виховання психофізичних якостей. Для досягнення поставленої мети, в процесі фізичного виховання школярів, необхідно вирішити комплекс завдань, які поділяються на оздоровчі, виховні та освітні. Одним з важливих питань теорії і практики фізичної культури є удосконалення методик фізичного виховання у дітей середнього шкільного віку. Для пошуку ефективних засобів педагогічних впливів на школярів середніх класів обумовлений в основному двома факторами. Перший – на цьому етапі вікового розвитку закладається основа майже всіх характеристик фізичної підготовленості майбутнього дорослої людини, а другий – дитина цього віку дуже сприйнятлива до різних педагогічних навчальних впливів. У цьому віці формуються основні вміння та навички, які послужать фундаментом для виконання вправ на координацію. Основою координаційних здібностей є центральна нервова система. Тому вдосконалення координаційних здібностей націлене на підготовку дітей до швидкого освоєння нових рухів, а також умінь адекватно перебудовувати рухову діяльність при різних ситуаціях відповідно до високого темпу життєвої активності. Розвинені координаційні здібності позитивно впливають на здатність засвоєння різної техніки вправ. Було проведено багато досліджень на тему проблем розвитку координаційних здібностей. Було розглянуто питання їх покращення у дітей шкільного віку (В. Ю. Коваль, В. Лях); вивчення зміни рівня деяких координаційних здібностей які залежать від статі, виду спорту та віку (О. В. Іващенко, І. Кузьменко, Л. Рядова); розроблені нові методики встановлення рівня їх розвитку (О. М. Байер, Т. М. Кравчук). Але новітні дослідження розвитку координаційних здібностей фрагментарні та недостатні. Все це доводить актуальність обраної нами теми дослідження.