Желатинази пухлини та сироватки крові хворих на рак шлунка: зв'язок з метастазуванням
Вантажиться...
Дата
Автори
Ганусевич І. І.
Мамонтова Л. А.
Ковельська А. В.
Гуменюк Л. Д.
Осинський С. П.
Заголовок журналу
Журнал ISSN
Назва тому
Видавець
Онкология
Анотація
Вступ. Матриксні металопротеїнази (ММП)-2 та -9 (або желатинази А і В) здійснюють протеоліз позаклітинного матриксу при фізіологічних процесах і патологічних станах, продукуються пухлинними клітинами (ПК) та клітинами строми, є фактором мікрооточення ПК і забезпечують їхню інвазію та дисемінацію на всіх етапах метастазування. Мета: дослідити зв’язки між показниками активності ММП-2 і -9 у пухлині та наявністю дисемінованих пухлинних клітин (ДПК) у лімфатичних вузлах (ЛВ) і кістковому мозку (КМ) хворих; вивчити рівні активності ММП-2 та -9 у сироватці крові пацієнтів до та після оперативного втручання з видалення пухлини; виявити зв’язок показників активності желатиназ у пухлині та сироватці крові з деякими клініко-патологічними характеристиками та тривалістю життя хворих на рак шлунка (РШ). Об’єкт і методи. Досліджені 112 хворих на РШ (75 чоловіків, 37 жінок), яких розподілили за стадіями захворювання таким чином: 19 осіб — I, 32 — II, 34 — III, 27 — IV стадія. Усі пацієнти були проінформовані та дали згоду на дослідження. Використано метод зимографії в поліакриламідному гелі та імуноцитохімічні методики. У статистичній обробці результатів використано t-критерій Стьюдента, кореляційний аналіз, аналіз виживаності за Капланом — Мейєром. Результати. Показники активності ММП-2 позитивно корелюють зі стадією захворювання і негативно — із наявністю віддалених метастазів (p < 0,05); не відзначено достовірних розбіжностей між показниками активності желатиназ у пухлині хворих із категоріями N0 і N1–2. При цьому в пухлинах пацієнтів, у ЛВ яких зареєстровано ДПК, спостерігають значно вищі (у 2 рази; p < 0,05) показники активності ММП-2 порівняно з пухлинами хворих, у ЛВ яких ДПК відсутні. Значення активності ММП-2 <1 ум. од. у пухлинній тканині супроводжувалися відсутністю ДПК у КМ хворих, тоді як при активності ММП-2 >1 ум. од. відмічено наявність ДПК у КМ. Усі обстежені, що не отримували післяопераційної терапії, живуть достовірно довше при значеннях концентрації активних форм ММП-2 <2,0 і ММП-9 <4,5 мкг/г, ніж при ММП-2 >2,0 і ММП-9 >4,5 мкг/г пухлинної тканини (p = 0,004 і p =0,015 відповідно). Виявлено, що показники активності желатиназ у сироватці крові в одній групі пацієнтів після операції значно знижуються (p < 0,05), а в другій — навпаки, зростають (p < 0,05), що
може бути наслідком, зокрема, гастректомії. Для першої групи хворих, у сироватці крові яких після видалення первинної пухлини відзначено зниження активності желатиназ, виявлено залежність тривалості життя пацієнтів від показників активності як ММП-2, так і -9. Пацієнти, що не отримували післяопераційної терапії, живуть достовірно довше при концентрації активних форм ММП-2 <0,2 і ММП-9 <0,5 мкг/мл, ніж при ММП-2 >0,2 і ММП-9 >0,5 мкг/мл сироватки крові (p = 0,022 і p = 0,015 відповідно). Висновки. ММП-2 у пухлині асоційована з дисемінацією ПК. ММП-2 та -9 у пухлині та сироватці крові є факторами, що впливають на перебіг РШ. Дослідження сироватки крові може бути доцільним для моніторингу активності ММП-2 і -9 у післяопераційний період, коли отримання зразків тканин у хворого неможливе.
Опис
Желатинази пухлини та сироватки крові хворих на рак шлунка: зв'язок з метастазуванням / І. І. Ганусевич, Л. А. Мамонтова, А. В. Ковельська, Л. Д. Гуменюк, С. П. Осинський // Онкология. – 2015. – Т. 17, № 3(65). – С. 205.