Вдосконалення швидкісно-силової підготовки юнаків 15–17-ти років на заняттях з футзалу

Abstract

Футзал набирає популярності в усьому світі, спонукаючи тисячі дітей стати футзалістами та займає особливо важливу роль серед командних видів рухової активності, поширених у шкільному та студентському середовищах. Він користується великою підтримкою серед дітей шкільного віку та підлітків, які прагнуть розвивати та вдосконалювати фізичні та моторні навички. Таким чином, наукові дослідження у цьому виді рухової активності значно зросли за останнє десятиліття для подальшого розуміння характеристик і специфіки впливу занять футзалом на фізичний стан людини. Як правило, футзал вимагає від гравців виконання дій високої інтенсивності швидко і з невеликим простором, що вимагає великих фізичних і фізіологічних зусиль, а також тактичних і технічних навичок. Крім того, під час занять футзалом від юнаків очікують швидкого прийняття рішень і стрімкого виконання наступальних (паси, дриблінг і кидки) і захисних (перехоплення м’ячів) завдань. Враховуючи природу футзалу (наприклад, розмір майданчика, ігрову систему, тривалість змагань), багато змінних впливають на успіх у цьому виді рухової діяльності, тому існує потреба визначити найкращі критерії відбору для визначення найкращих гравців. Одними із найважливіших факторів успіху у будь-якому виді спеціально організованої рухової діяльності – це провідні фізичні якості та рухові навички, необхідні для цього виду діяльності.