Особливості харчування осіб з цукровим діабетом при заняттях спортом

Abstract

З метою досягнення високих результатів у спорті необхідно дотримуватись принципів якісного та збалансованого харчування. Втім, залежно вид виду рухової активності, ступеня фізичної підготовки, антропометричних показників спортсмена, надзвичайно важливо звертати увагу на концепцію якісної диференціації харчування. Харчування осіб, що на регулярній основі практикують заняття спортом або оздоровчим фітнесом, має якісно відрізнятись від харчування звичайних людей з наступних причин - фізичні навантаження вимагають більших енерговитрат; для підтримки та збільшення спортивних успіхів необхідна злагоджена діяльність усіх виконавчих органів та регуляторних систем, які приймають участь у перетравленні та засвоєнні поживних речовин; наявність регулярних фізичних вправ вимагає особливого підходу до якісного складу їжі та раціонального підходу до організації харчування в залежності від частоти та інтенсивності навантажень тощо. Останні роки особливої уваги потребує проблема з поширенням метаболічних захворювань серед людей різних вікових категорій. Достатньо часто вони прибігають до занять спортом з оздоровчою метою та потребують ретельно продуманих та збалансованих раціонів, що враховують особливі потреби з боку обміну речовин. Підшлункова залоза є важливим органом, який виконує ряд функцій в організмі. На даний час характеру неінфекційної епідемії набуває захворюваність на цукровий діабет. Кількість осіб з цим встановленим діагнозом подвоюється кожні 10 - 15 років, але реальні темпи приросту означеної хвороби значно більші. Відповідно, у комплексній терапії стану таких осіб мають бути наявними усі можливі методи, які здатні адекватно, швидко та без побічних ефектів полегшити складне завдання корекції рівня глюкози у крові. Одними з таких раціональних підходів є регулярні заняття спортом і фітнесом, та корекція глікемії за допомогою спеціального харчування. Поєднаний позитивний вплив регулярних тренувань та дієтотерапії у осіб з цукровим діабетом сприяє належній компенсації вуглеводного обмину