Мотивація до занять руховою активністю китайських та українських дітей молодшого шкільного віку

Abstract

Сучасній школі притаманний інтенсифікований навчально-виховний процес, що потребує запровадження нових підходів до виховання дітей з перших років навчання. Вони передбачають максимальний розвиток індивідуальних можливостей з урахуванням інтересів школярів для їх успішного застосування у практичній діяльності. Підґрунтям цього є сучасні педагогічні технології, які дозволяють підвищувати творчу активність учнів через різноманітність форм і засобів навчання. Ця проблема є також актуальною у сфері фізичного виховання, що обумовлено зниженням рівня фізичного розвитку школярів. Однією з причин цього є відсутність або дуже слабкий інтерес в багатьох з них до занять фізичною культурою. Тому в шкільну практику фізичного виховання необхідно впроваджувати технології по формуванню мотивації до занять руховою активністю, яка формуватиме гармонійно розвинену особистість На думку фахівців цей процес необхідно починати з перших класів, що пояснюється особливостями вікового розвитку дітей в цей період. Адже молодший шкільний вік науковці називають одним з найцікавіших в плані становлення та розвитку мотиваційної сфери особистості. В цей період відбуваються перестановки в ієрархії мотиваційної сфери дитини. На перший план виходить навчальна діяльність, а ігрова відходить на другий план. Однак вона залишається провідним засобом розвитку фізичних якостей. Фахівці єдині в думці, що формування потреб і мотивів залежить від педагогів, вчителя фізичної культури, батьків, і ця проблема є однією з першочергових. Аналіз науково-методичної літератури з питань фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку показав, що на сьогодні спостерігається зниження інтересу до занять фізичною культурою і спортом та зміна структури особистісних мотивацій. Для підвищення інтересу учнів до занять руховою активністю науковці пропонують застосовувати нові різноманітні засоби, методи і способи організації, ставити конкретні посильні завдання, більше застосувати ігровий та змагальний методи, регулярно стимулювати до самостійних занять у позанавчальний час тощо. Запропоновано систему заходів, спрямованих на формування мотивації дітей цього віку до регулярних занять засобами оздоровчої рекреаційної рухової активності. Мирошниченко В. О. розглядала формування мотивації в цей період за допомогою стимулювання пізнавального інтересу дітей на заняттях та досягнення таким чином оптимального співвідношення між руховою і пізнавальною активністю. Формування мотивів під впливом занять різним видами спорту вивчала Хрипко І. В..