Аналіз зарубіжного досвіду щодо відновлення ходьби засобами фізичної терапії у пацієнтів після гострого порушення мозкового кровообігу

Abstract

Інсульт продовжує бути однією з найсерйозніших медичних проблем у нашій країні з реєстрацією понад 111 тис. нових випадків щорічно, що підкреслює її роль як провідної причини високого рівня смертності та інвалідизації серед працездатної частини населення. Мета. Вивчення зарубіжного досвіду ефективності використання різних алгоритмів фізичної терапії при відновленні навичок ходьби у пацієнтів після гострого порушення мозкового кровообігу. Методи. Аналіз наукової літератури та досвіду зарубіжних колег. Результати. Огляд наукових джерел виявив, що останнім часом відбувається переорієнтація в стратегіях реабілітації пацієнтів після інсульту. Основним принципом у процесі відновлення цієї категорії пацієнтів є розгляд гострого порушення мозкового кровообігу як невідкладного стану, що потребує негайної реакції та інтенсивного реабілітаційного втручання. Фактичні дані, отримані з аналізу сучасної науково-методологічної літератури, свідчать про значні переваги використання високоінтенсивних тренувань у ранньому періоді реабілітації порівняно з традиційними методами відновлення. Використання високоінтенсивного тренування не тільки значно покращує моторні навички пацієнтів, включаючи відновлення фаз кроку та патерну ходьби, а й скорочує тривалість госпіталізації, мінімізує ризик ускладнень, що підвищує рівень якості їхнього життя. Враховуючи важливість своєчасного залучення осіб до процесу відновлення з використанням найефективніших науково обґрунтованих методів, можна стверджувати, що високоінтенсивне тренування є новаторською практикою, яка все ще знаходиться на етапі активного вивчення та адаптації як у світовій, так і в українській медичній спільноті. Незважаючи на попередні позитивні результати, подальші дослідження є ключовими для повного розуміння безпеки та ефективності таких тренувань для різних категорій пацієнтів.