Аналіз задоволеності здобувачів вищої освіти фізкультурно-оздоровчими послугами на базі спортивного комплексу

Abstract

У статті наведено результати дослідження за участю 172 студентів закладів вищої освіти віком від 18 до 25 років, спрямованого на аналіз їхньої задоволеності фізкультурно-оздоровчими послугами та вивчення статевих і поведінкових відмінностей на основі частоти відвідування спортивно-оздоровчого центру. Учасники були розділені на дві групи відповідно до частоти їх відвідування: Група 1 (n=95) відвідувала фітнес-заняття три або більше разів на тиждень; 2 група (n=77) – один-два рази на тиждень. Дані збирали під час воєнного стану, фактора, який суттєво впливає на фізичний та психоемоційний стан студентів. Для оцінки задоволеності фізкультурно-оздоровчими послугами використовувалася шкала оцінки якості послуг (Service Quality Assessment Scale), адаптована для умов воєнного часу. Підсумкова анкета включала 42 пункти, згруповані за 7 факторами. Шкала продемонструвала високу надійність (альфа Кронбаха = 0,991, надійність split-half = 0,994). Статистичний аналіз показав, що на задоволеність фізкультурно-оздоровчих послуг суттєво не вплинули стать, час доби або тип послуг. Проте студенти, які відвідували спортивний комплекс частіше, оцінювали зручності та безпеку значно вище (p < 0,05) і повідомляли про загальну задоволеність послугами. Була виявлена сильна кореляція (p <0,05) між різними факторами задоволеності послугами та показниками якості життя, такими як фізичне функціонування, загальний стан здоров’я, життєздатність та соціальне функціонування. Рівень задоволеності фізкультурно-оздоровчими послугами не показав статистично значущих відмінностей залежно від статі, тривалості відвідування спортивного комплексу, бажаного типу послуг або часу доби, коли студенти відвідували спортивно-оздоровчий комплекс. Проте було виявлено статистично значущий зв’язок між рівнем задоволеності та частотою відвідування: студенти, які частіше займалися руховою активністю, дали вищі оцінки безпеки та якості спортивної інфраструктури. Ці результати підкреслюють роль регулярної рухової активності в підтримці добробуту студентів, особливо в стресових умовах. Результати можуть бути використані для покращення організації послуг та сприяння залученню студентів до рухової активності під час кризових ситуацій