Особливості рухової активності чоловіків зрілого віку відвідувачів фізкультурно-оздоровчого клубу

Abstract

Статтю присвячено вивченню особливостей режиму рухової активності чоловіків зрілого віку, які відвідують фізкультурно-оздоровчий боулінг-клуб. Мета дослідження – оцінити особливості рухової активності чоловіків зрілого віку, зокрема часу, який вони затрачають на перебування у положенні сидячи. Методи дослідження. Для визначення коефіцієнту рухової активності застосована методика Міжнародної асоціації фізкультурно-оздоровчих і тенісних клубів у модифікації С.В.Начинської, Т.М.Парфенової (2003). У дослідженні брали участь чоловіки зрілого віку (25–45 років) у кількості 106 осіб, відвідувачі боулінг-клубів міста Києва. Результати. В результаті дослідження встановлено, що більшість відвідувачів фізкультурно-оздоровчих клубів (> 70 %) мають низьку і нижче середньої рухову активність, тобто реальна рухова активність не перевищує 6 годин на добу або 40 % від можливої рухової активності Обчислений середньостатистичний коефіцієнт фізичної активності учасників дослідження склав у середньому 0,36 ± 0,07 бали, що відповідає нижче-середньому рівню та обумовлює необхідність підвищення обсягу рухової активності чоловіків зрілого віку. З метою оцінки характеру рухового режиму нами були проведені дослідження, які включали хронометраж рухової активності та спостереження за руховим режимом. У більшості респондентів переважає низький та нижче середнього рівень рухової активності та низький інтерес до участі у рекреаційних та фізкультурно-оздоровчих програмах. Більшість досліджених мають виражену гіпокінезію не дивлячись на повсякденну рухову активність, якою вони займаються. Зазначене обумовлює необхідність розробки та впровадження доступних оздоровчо-рекреаційних програм, спрямованих на підвищення рівня залученості чоловіків зрілого віку.