Ефективність застосування алгоритму фізичної терапії осіб після тотального ендопротезування кульшового суглоба

dc.contributor.authorБойко А. С.
dc.contributor.authorКолиушко К. В.
dc.date.accessioned2025-07-25T09:19:11Z
dc.date.issued2021-07-03
dc.descriptionБойко, А. Ефективність застосування алгоритму фізичної терапії осіб після тотального ендопротезування кульшового суглоба / Анна Бойко, Катерина Колиушко // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. ─ 2021. ─ № 1. ─ С. 19–23.
dc.description.abstractАнотація. У статті подано оцінку ефективності впровадження алгоритму фізичної терапії пацієнтів після тотального ендопротезування кульшового суглоба на амбулаторному етапі відновлення. З огляду на те що до основних ускладнень після ендопротезування кульшового суглоба належать стійкі порушення його функціональності, обмеження мобільності та активності пацієнта у виконанні щоденної діяльності значно знижують і погіршують якість життя. Мета. Оцінити ефективність застосування алгоритму фізичної терапії пацієнтів після тотального ендопротезування кульшового суглоба у 3–4-й фазі відновного процесу. Методи. Теоретичні, соціологічні, клінічні, математичної статистики. Результати. У дослідженні брали участь 37 осіб 56,1 ± 8,2 року після тотального ендопротезування кульшового суглоба у 3–4-й фазі відновного процесу, яких було розподілено на основну та групу порівняння. При первинному обстеженні було виявлено, що у більшості пацієнтів спостерігалися знижені показники амплітуди рухів у суглобах, сили м’язів в ураженій кінцівці та погіршення їх мобільності. Застосування алгоритмізованого фізіотерапевтичного втручання для зазначених осіб базувалося на сучасних підходах: проблемно-орієнтований, пацієнт-центрований, мультидисциплінарний та комплексний. Алгоритм фізичної терапії в основній групі пацієнтів включав засоби і методи, які умовно було поділено на чотири компоненти: терапевтичні вправи (додатково тренування ходьби та переміщень), мануальна терапія (масаж, пасивні рухи, постізометрична релаксація); апаратна фізіотерапія (процедури електроміостимуляції); рекомендації зі щоденної активності та мобільності. Для пацієнтів групи порівняння застосовували стандартні реабілітаційні заходи. При повторному обстеженні у результаті застосування алгоритму реабілітаційних заходів було виявлено достовірну позитивну динаміку на рівнях структури, функції і діяльності та участі за МКФ у пацієнтів обох груп, проте в основній групі більшість зазначених показників була достовірно кращою.
dc.identifier.citationБойко А., Колиушко К. Ефективність застосування алгоритму фізичної терапії осіб після тотального ендопротезування кульшового суглоба. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2021; 1:19–23 DOI: 10.32652/tmfvs.2021.1.19–23
dc.identifier.doidoi.org/10.32652/tmfvs.2021.1.19-23
dc.identifier.urihttps://reposit.uni-sport.edu.ua/handle/123456789/6364
dc.language.isouk
dc.publisherТеорія і методика фізичного виховання і спорту
dc.relation.ispartofseries1 (2021)
dc.subjectкульшовий суглоб
dc.subjectфізична терапія
dc.subjectалгоритм
dc.subjectвідновний процес
dc.titleЕфективність застосування алгоритму фізичної терапії осіб після тотального ендопротезування кульшового суглоба
dc.typeArticle

Файли

Контейнер файлів

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
236408-Текст статті-540884-1-10-20210703.pdf
Розмір:
1.3 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format

Ліцензійна угода

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
license.txt
Розмір:
3.69 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис: