Вплив ерготерапії та сенсорної інтеграції на рівень самообслуговування дітей з розладами аутистичного спектра

Abstract

Мета. Оцінити ефективність впливу ерготерапії та сенсорної інтеграції на рівень самообслуговування дітей періоду першого дитинства з розладами аутистичного спектра. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 60 пацієнтів (від 3 до 5 років). Контрольна група (КГ) впродовж 6 місяців проходила стандартну корекційну програму з консультацією ерготерапевта. Перша основна група (ОГ1) додатково 3 рази на тиждень отримувала заняття з ерготерапії для формування навичок самообслуговування. Діти другої основної групи (ОГ2) відвідували заняття з сенсорної інтеграції (2 рази на тиждень) додатково до терапії ОГ1. У дослідженні використовувався опитувальник оцінки дитячої інвалідності. Для аналізу був використаний домен самообслуговування. Оцінку проводили ерготерапевти до початку втручання та після проходження програми. Результати. Аналіз розподілу груп за статтю не встановив відмінностей між групами. Середній вік дітей становив 3,85±0,63 роки. Групи не відрізнялися за віком. Початкові результати виявили досить низький рівень самообслуговування, але групи статистично не відрізнялися. Показники х̅±SD загального балу домену самообслуговування склали у КГ 24,35±6,34 бала, у ОГ1 – 26,10±7,70 бала, а у ОГ2 – 25,85±5,65 бала. Порівняння трьох груп встановило статистичні відмінності. Апостеріорні тести встановили статистичні відмінності у всіх парах груп (р<0,001). Показники х̅±SD у КГ склали 30,85±6,71, в ОГ1 – 42,20±5,14, а в ОГ2 – 53,05±5,85 бала. Висновки. Додавання занять з ерготерапії до стандартної корекційної програми покращило ефективність втручання відповідно до показників ряду пунктів та загального балу домену самообслуговування опитувальника оцінки дитячої інвалідності. Проте найкращий вплив на самообслуговування мало додавання занять ерготерапії та сенсорної інтеграції до стандартної корекційної програми.