Фізична терапія підлітків зі сколіотичною деформацією хребта ІІ-ІІІ ступеня

Abstract

1. Сколіоз є однією з актуальних проблем ортопедії, оскільки характеризується багатоплощинною деформацією хребта, що може впливати на внутрішні органи та системи організму. Це захворювання найчастіше діагностують у дітей і підлітків, займаючи понад 15% у загальній структурі патологій опорно-рухового апарату. Важкі форми сколіозу (ІІІ–IV ступеня), що супроводжуються вираженими косметичними й функціональними порушеннями, зустрічаються у 1,5–2% випадків. Загалом сколіоз виявляють у 2–3% населення, переважно у віці 10–15 років, причому дівчатка страждають від цієї патології в 10 разів частіше, ніж хлопики. 2. У випадках, коли завдяки застосуванню терапевтичних специфічних вправ для лікування сколіозу не вдається запобігти прогресуванню, рекомендується застосування корегуючого ортезування (тривимірний корсет Шено) (рівень В). Якщо ж застосування цих методів консервативного лікування виявляється недостатнім для зупинки прогресування сколіозу у пацієнта, доцільним стає прийняття рішення про проведення оперативного втручання (рівень С). 3. З огляду на актуальність даної проблематики, було розроблено спеціальну програму фізіотерапевтичних втручань для лікування сколіотичної деформації ІІ-ІІІ ступеня у дітей шкільного віку Нами був розроблений алгоритм застосування засобів фізичної терапії (ФТ) для дітей шкільного віку зі сколіотичною хворобою ІІ-ІІІ ступеня, який був спрямований на корекцію сколіотичної деформації, профілактику прогресування сколіотичної хвороби, тренування серцево-судинної системи, дихальної системи, і включав в себе кінезотерапію, методику Шрот, масаж з елементами пасивної корекції. 4. Ефективність розробленого нами алгоритму застосування засобів ФТ дітей шкільного віку, проводилася за допомогою вимірювання динаміки кутових характеристик хребта методом відеокомпьютерного моніторингу стану постави. Аналізуючи показник кута №1 (кут асиметрії між акроміонами лопаток) в ОГ та КГ на початку педагогічного експерименту достовірних відмінностей виявлено не було(р> 0,05). При завершенні програми ФТ в ОГ та КГ результати достовірно відрізнялися. Так у дітей ОГ кут №1 асиметрії лопаток зменшився на 4,1°(33,3%), а в КГ на 2,05°(16,3%),(при р> 0,05). При аналізі показника кута№2 (кут асиметрії між нижніми кутами лопаток) та кута №3 (кут асиметрії, покладений між трикутниками талії) в ОГ та КГ на початку педагогічного експерименту достовірних відмінностей виявлено не було (р> 0,05). При повторному дослідженні в обох групах спостерігалась позитивна динаміка, проте в ОГ вона була більш вираженою. 5. Результати досліджень показали перевагу запропонованої програми ФТ- втручань порівняно з традиційною програмою лікувального закладу, що дозволяє її рекомендувати до впро вадження в реабілітаційні центри, спрямовані на лікування сколіотичної деформації у дітей.