Аналіз рівнів тривожності внутрішньо переміщених жінок зрілого віку

Abstract

Метою нашого дослідження стало визначення особливостей поведінки і прояву емоцій,рівнів тривожностівнутрішньо переміщених жінок зрілого віку. Тому що саме вони, є вкрай вразливими до прояву немотивованої тривожності, емоційної нестабільностів умовах українсько-російської війни.Для досягнення мети дослідження ми використали взаємодоповнюючий комплекс методів: теоретичний аналіз та систематизація наукових досліджень із проблематики психофізичного стану внутрішньо переміщених осіб; соціологічні методи та методи статистичного обрахунку. Досліджено рівні тривожностівнутрішньо переміщених жінок зрілого віку, які залишили свої оселі не більше, як три місяці тому. Нами встановлено, що більшість респонденток (54,1%) мають високий рівень тривожності, 19,8% учасниць мають рівень тривожності вище середнього. У 16,7% жінок виявлено середній рівень тривожності; у6,3% –нижче середнього, у 3,1% –низький. Результати вказують на значну кількість опитаних, чий рівень –тривожності середній, вище середньо та високий. Це означає, що варто із особливою увагою поставитися до їхнього психоемоційного здоров'я з метою надання належної психологічної підтримки. Також ми встановили схильність до немотивованої тривожності у цієї категорії населення, їхній темперамент та його вплив на стресостійкість.Згідно з нашими даними, лише 3,1%жінок –стійкідо тривог. Водночас, переважна більшість жінок (71,9%) проявляє деяку схильність до тривожних станів, чверть опитаних (25%) переживає немотивовану тривожність. Такі дані є критично важливими для розуміння того, що є гостра необхідність оперативного забезпечення внутрішньо переміщених жінок зрілого віку психологічною допомогою, спрямованою на підвищення їх психоемоційного стану.Результати нашого дослідження дають підстави для розробки програм з метою поліпшення фізичного та психоемоційного станів цієї категорії населення. У висновкахобговорено гостру необхідність звернення уваги на їхній психічний та фізичний стани з акцентом на важливість оздоровчо-рекреаційної рухової активності для зниження рівнів тривожності, протидії схильності до немотивованої тривожності. Аналіз даних вказує на актуальність подальших досліджень та розробки програм для покращення психофізичного стану та загальної якості життя цієї групи населення.