dc.description.abstract |
На основі аналізу нормативно-правових документів Європейського Союзу (ЄС) виділено ключові компоненти політики щодо розвитку спорту, які становлять основу європейської моделі спорту. Мета. Вивчення особливостей функціонування європейської моделі спорту в країнах Європейського Союзу (на прикладі Угорщини) для визначення перспективних напрямів реформування вітчизняної спортивної галузі. Методи. Аналіз, синтез, узагальнення, порівняння. Результати. Встановлено, що, з одного боку, країнизаявники, перш ніж вступити до ЄС, повинні прийняти доробок спільноти та адаптувати національне законодавство до його права. З іншого, у сфері спорту, як і у сфері охорони здоров’я, освіти, культури та туризму, ЄС не має права ухвалювати закони та впливати на законодавство країн-членів. Європейська модель спорту базується на фундаментальних принципах (прозорість та підзвітність економічної діяльності, автономія спортивних організацій, дотримання правил «чесної гри», збереження конкурентності між професійними клубами, визнання єдиної федерації для виду спорту, побудова пірамідальної структури змагань тощо). Поряд з цим існують рекомендації, які, на думку керівництва ЄС, сприяють розвитку спорту в країні, проте не є обов’язковими для виконання (легалізація та отримання прибутків від лотерей та азартних ігор, пільгове оподаткування фірм-спонсорів спорту тощо). На прикладі Угорщини розглянуто імплементацію підходів ЄС до функціонування сфери спорту в країні. Досвід Угорщини може бути врахований у вітчизняній практиці під час реформування центрального органу виконавчої влади; впровадження законодавчих ініціатив, спрямованих на структурні зміни та фінансову підтримку; розширення механізмів недержавного фінансування та збільшення відповідальності спортивних федерацій за розвиток своїх видів спорту. |
uk_UA |