Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Фіалко Наталія | |
dc.date.accessioned | 2023-02-21T19:49:23Z | |
dc.date.available | 2023-02-21T19:49:23Z | |
dc.date.issued | 2022 | |
dc.identifier.issn | 2522-9346 (Online) | |
dc.identifier.udk | https://reposit.uni-sport.edu.ua/handle/787878787/4240 | |
dc.description | Фіалко Наталія Значення деліберації для легітимації соціальних інститутів / Наталія Фіалко // Філософька думка. - 2022. - № 3. | uk_UA |
dc.description.abstract | Поняття деліберації в українському філософському дискурсі є водночас недооціненим і переоціненим. Недооціненим — як самодостатня категорія, яка не редукується до іншої концепції, навіть якщо це концепція консенсусу чи концепція демократії. Деліберація постає передусім як ретельне зважування і відбір арґументів під час винесення важливого рішення. Колеґіальність тут може бути наявною, а може й бути відсутньою — так само, як і відкритість. Тому поняття деліберації дещо переоцінюють як таке, що обов’язково поліпшує якість демократичних процедур, а отже нібито і сама деліберація є за своєю природою чимось демократичним. Американський політичний філософ Джошуа Коен звернув увагу на те, що деліберація може бути щонайменше трьох типів: деліберація особистості, деліберація журі і деліберація олігархів. У статті здійснено аналіз цих трьох типів деліберації і виявлено, що до демократичного типу урядування найближчою є деліберація особистості, точніше — спільна деліберація відповідальних громадян. | uk_UA |
dc.language.iso | uk | uk_UA |
dc.publisher | Філософька думка | uk_UA |
dc.subject | деліберація | uk_UA |
dc.subject | легітимація | uk_UA |
dc.subject | згода | uk_UA |
dc.subject | демократичні процедури | uk_UA |
dc.subject | Джошуа Коен | uk_UA |
dc.subject | Джон Лок | uk_UA |
dc.title | Значення деліберації для легітимації соціальних інститутів | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |