dc.description.abstract |
Сьогодні вертеброгенний больовий синдром цивілізованим світом визнається не лише медичною, але й соціальноекономічною проблемою, що впливає на якість життя людини, порушує її працездатність та конкурентоспроможність на ринку праці та може стати причиною інвалідності. Кожна п’ята людина у світі після 30 років
відчуває біль у спині, у кожної другої людини працездатного віку біль супроводжується неврологічною симптоматикою і викликаний дегенеративно-дистрофічним процесом у хребті. Більше того, кожне шосте відвідування лікаря серед пацієнтів 17–44 років, п’яте серед пацієнтів 45–64 років і восьме серед пацієнтів старше 65 років стосується саме больового синдрому в спині. Окрім віку, факторами, які сприяють розвитку больового синдрому вертеброгенного генезу, виступають погане фізичне здоров’я, наявність шкідливих звичок, ожиріння, слабкість м’язів спини, шиї, черевного пресу та умови праці. Остеохондроз
шийно-грудного відділу хребта набув особливої актуальності, адже часто ця
патологія провокує рефлекторні вісцеральні порушення з боку серця, що
супроводжується підвищенням артеріального тиску (АТ) і не лише обтяжує
перебіг гіпертонії, але й може бути одним із факторів її виникнення. На
гіпертонічну хворобу (ГХ) в економічно розвинених країнах хворіють 18–
20 % дорослого населення, приблизно 50 % смертностей від серцевосудинних захворювань припадає саме на ГХ. При поєднанні ГХ із
остеохондрозом шийно-грудного відділу хребта ускладнюється процес
лікування та фізичної реабілітації таких пацієнтів. Попри всю важливість медикаментозної терапії без додаткових нефармакологічних заходів, зокрема, засобів фізичної реабілітації, фактично, неможливо знівелювати поліморфний больовий синдром, викликаний дегенеративними процесами у хребті, та досягти цільового рівня АТ. Закордоном фізична реабілітація при болях у спині із супутніми патологіями служить ефективним засобом серед численних підходів нефармакологічної терапії і набуває високої значимості в загальному плані лікування
вертеброгенної патології. Висока поширеність серцево-судинних захворювань та вертеброгенної патології, що з віком лише прогресують, змушує вчених шукати нові шляхи вдосконалення реабілітаційних методик та методів лікування. Цільових досліджень, присвячених фізичній реабілітації при шийно-грудному остеохондрозі в
поєднанні з ГХ, проведено недостатньо, що вимагає подальшого вивчення та обумовлює актуальність даного дослідження. |
uk_UA |