Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Куценко В. | |
dc.contributor.author | Вітомський В. | |
dc.contributor.author | Лазарєва О. | |
dc.contributor.author | Вітомська М. | |
dc.date.accessioned | 2020-05-20T13:22:35Z | |
dc.date.available | 2020-05-20T13:22:35Z | |
dc.date.issued | 2018 | |
dc.identifier.udk | http://reposit.uni-sport.edu.ua/handle/787878787/2790 | |
dc.description | Вплив фізичної реабілітації на якість життя осіб із поствірусним синдромом утоми / В. Куценко, В. Вітомський, О. Лазарєва, М. Вітомська // Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. - 2018. - № 29. - С. 110-117. | uk_UA |
dc.description.abstract | Мета статті – дослідити динаміку якості життя в осіб із поствірусним синдромом втоми під впливом застосування засобів фізичної реабілітації. Матеріал і методи – аналіз зарубіжної та вітчизняної спеціальної науково-методичної літератури; опитувальник SF-36, методи математичної статистики. Контингент досліджуваних – 64 пацієнти (середній вік – 39,5±5,61 років). Контрольна група виконувала аеробні навантаження з фахівцем в умовах оздоровчо-реабілітаційного центру й самостійно. А в основній групі до занять в оздоровчореабілітаційному центрі включали функціональну гімнастику, вправи з гумовими амортизаторами, нестабільними платформами, техніки структурального балансу (міофасціальний реліз), техніки тайської системи оздоровлення Nuad Bo-Rarn. Результати. Виявлено позитивні статистичні зміни в усіх підшкалах опитувальника SF-36 в основній і контрольній групах, що засвідчило ефективність аеробних навантажень та запропонованої програми. Але основна група зазнала більш суттєвих змін у п’яти шкалах опитувальника. Зокрема, результат підшкали «Фізичне функціонування» на момент завершального обстеження для ОГ становив 51,1±8,45 бала, для КГ – 45,5±8,88, а приріст у групах, відповідно, дорівнював 9,55 та 5,48 бала. Остаточний показник підшкали «Роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності» також статистично відрізнявся в групах (р<0,05). Його значення ОГ зросло на 25 балів і дорівнювало 32,6±13,23 бала, для КГ приріст становив 16,13 бала при завершальному середньому в групі 24,2±17,66 бала. Разом із тим у загальній шкалі «Фізичний статус» основна група також мала кращі остаточні результати: в ОГ зросло на 5 балів до 34,4±2,65 бала, а в КГ – на 2,6 до 31,7±4,14 бала. Завершальні показники шкали «Психічний статус» в основній і контрольній групах статистично зросли (р<0,01), проте не відрізнялися (р>0,05). Середні результати груп були такими: ОГ – 46,3±5,54 бала, КГ – 44,9±6,47 (приріст – відповідно, 6,33 і 4,63 бала. Висновки. Виявлені переваги простежено в застосуванні варіативного блоку програми, котрий спрямовано на сприяння зниженню інтенсивності дискомфорту при фізичних навантаженнях, відновлення соматичної пропріорецепції | uk_UA |
dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
dc.publisher | Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки | uk_UA |
dc.subject | фізичні вправи | uk_UA |
dc.subject | масаж | uk_UA |
dc.subject | відновлення | uk_UA |
dc.subject | функціонування | uk_UA |
dc.subject | активність | uk_UA |
dc.subject | участь | uk_UA |
dc.subject | фізичні навантаження | uk_UA |
dc.title | Вплив фізичної реабілітації на якість життя осіб із поствірусним синдромом утоми | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |