Вплив фізичної реабілітації на якість життя осіб із поствірусним синдромом утоми

Показать сокращенную информацию

dc.contributor.author Куценко В.
dc.contributor.author Вітомський В.
dc.contributor.author Лазарєва О.
dc.contributor.author Вітомська М.
dc.date.accessioned 2020-05-20T13:22:35Z
dc.date.available 2020-05-20T13:22:35Z
dc.date.issued 2018
dc.identifier.udk http://reposit.uni-sport.edu.ua/handle/787878787/2790
dc.description Вплив фізичної реабілітації на якість життя осіб із поствірусним синдромом утоми / В. Куценко, В. Вітомський, О. Лазарєва, М. Вітомська // Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. - 2018. - № 29. - С. 110-117. uk_UA
dc.description.abstract Мета статті – дослідити динаміку якості життя в осіб із поствірусним синдромом втоми під впливом застосування засобів фізичної реабілітації. Матеріал і методи – аналіз зарубіжної та вітчизняної спеціальної науково-методичної літератури; опитувальник SF-36, методи математичної статистики. Контингент досліджуваних – 64 пацієнти (середній вік – 39,5±5,61 років). Контрольна група виконувала аеробні навантаження з фахівцем в умовах оздоровчо-реабілітаційного центру й самостійно. А в основній групі до занять в оздоровчореабілітаційному центрі включали функціональну гімнастику, вправи з гумовими амортизаторами, нестабільними платформами, техніки структурального балансу (міофасціальний реліз), техніки тайської системи оздоровлення Nuad Bo-Rarn. Результати. Виявлено позитивні статистичні зміни в усіх підшкалах опитувальника SF-36 в основній і контрольній групах, що засвідчило ефективність аеробних навантажень та запропонованої програми. Але основна група зазнала більш суттєвих змін у п’яти шкалах опитувальника. Зокрема, результат підшкали «Фізичне функціонування» на момент завершального обстеження для ОГ становив 51,1±8,45 бала, для КГ – 45,5±8,88, а приріст у групах, відповідно, дорівнював 9,55 та 5,48 бала. Остаточний показник підшкали «Роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності» також статистично відрізнявся в групах (р<0,05). Його значення ОГ зросло на 25 балів і дорівнювало 32,6±13,23 бала, для КГ приріст становив 16,13 бала при завершальному середньому в групі 24,2±17,66 бала. Разом із тим у загальній шкалі «Фізичний статус» основна група також мала кращі остаточні результати: в ОГ зросло на 5 балів до 34,4±2,65 бала, а в КГ – на 2,6 до 31,7±4,14 бала. Завершальні показники шкали «Психічний статус» в основній і контрольній групах статистично зросли (р<0,01), проте не відрізнялися (р>0,05). Середні результати груп були такими: ОГ – 46,3±5,54 бала, КГ – 44,9±6,47 (приріст – відповідно, 6,33 і 4,63 бала. Висновки. Виявлені переваги простежено в застосуванні варіативного блоку програми, котрий спрямовано на сприяння зниженню інтенсивності дискомфорту при фізичних навантаженнях, відновлення соматичної пропріорецепції uk_UA
dc.language.iso uk_UA uk_UA
dc.publisher Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки uk_UA
dc.subject фізичні вправи uk_UA
dc.subject масаж uk_UA
dc.subject відновлення uk_UA
dc.subject функціонування uk_UA
dc.subject активність uk_UA
dc.subject участь uk_UA
dc.subject фізичні навантаження uk_UA
dc.title Вплив фізичної реабілітації на якість життя осіб із поствірусним синдромом утоми uk_UA
dc.type Article uk_UA


Файлы в этом документе

Данный элемент включен в следующие коллекции

Показать сокращенную информацию

Поиск в DSpace


Просмотр

Моя учетная запись