Желатинази пухлини та сироватки крові хворих на рак шлунка: зв'язок з метастазуванням

Abstract

Вступ. Матриксні металопротеїнази (ММП)-2 та -9 (або желатинази А і В) здійснюють протеоліз позаклітинного матриксу при фізіологічних процесах і патологічних станах, продукуються пухлинними клітинами (ПК) та клітинами строми, є фактором мікрооточення ПК і забезпечують їхню інвазію та дисемінацію на всіх етапах метастазування. Мета: дослідити зв’язки між показниками активності ММП-2 і -9 у пухлині та наявністю дисемінованих пухлинних клітин (ДПК) у лімфатичних вузлах (ЛВ) і кістковому мозку (КМ) хворих; вивчити рівні активності ММП-2 та -9 у сироватці крові пацієнтів до та після оперативного втручання з видалення пухлини; виявити зв’язок показників активності желатиназ у пухлині та сироватці крові з деякими клініко-патологічними характеристиками та тривалістю життя хворих на рак шлунка (РШ). Об’єкт і методи. Досліджені 112 хворих на РШ (75 чоловіків, 37 жінок), яких розподілили за стадіями захворювання таким чином: 19 осіб — I, 32 — II, 34 — III, 27 — IV стадія. Усі пацієнти були проінформовані та дали згоду на дослідження. Використано метод зимографії в поліакриламідному гелі та імуноцитохімічні методики. У статистичній обробці результатів використано t-критерій Стьюдента, кореляційний аналіз, аналіз виживаності за Капланом — Мейєром. Результати. Показники активності ММП-2 позитивно корелюють зі стадією захворювання і негативно — із наявністю віддалених метастазів (p < 0,05); не відзначено достовірних розбіжностей між показниками активності желатиназ у пухлині хворих із категоріями N0 і N1–2. При цьому в пухлинах пацієнтів, у ЛВ яких зареєстровано ДПК, спостерігають значно вищі (у 2 рази; p < 0,05) показники активності ММП-2 порівняно з пухлинами хворих, у ЛВ яких ДПК відсутні. Значення активності ММП-2 <1 ум. од. у пухлинній тканині супроводжувалися відсутністю ДПК у КМ хворих, тоді як при активності ММП-2 >1 ум. од. відмічено наявність ДПК у КМ. Усі обстежені, що не отримували післяопераційної терапії, живуть достовірно довше при значеннях концентрації активних форм ММП-2 <2,0 і ММП-9 <4,5 мкг/г, ніж при ММП-2 >2,0 і ММП-9 >4,5 мкг/г пухлинної тканини (p = 0,004 і p =0,015 відповідно). Виявлено, що показники активності желатиназ у сироватці крові в одній групі пацієнтів після операції значно знижуються (p < 0,05), а в другій — навпаки, зростають (p < 0,05), що може бути наслідком, зокрема, гастректомії. Для першої групи хворих, у сироватці крові яких після видалення первинної пухлини відзначено зниження активності желатиназ, виявлено залежність тривалості життя пацієнтів від показників активності як ММП-2, так і -9. Пацієнти, що не отримували післяопераційної терапії, живуть достовірно довше при концентрації активних форм ММП-2 <0,2 і ММП-9 <0,5 мкг/мл, ніж при ММП-2 >0,2 і ММП-9 >0,5 мкг/мл сироватки крові (p = 0,022 і p = 0,015 відповідно). Висновки. ММП-2 у пухлині асоційована з дисемінацією ПК. ММП-2 та -9 у пухлині та сироватці крові є факторами, що впливають на перебіг РШ. Дослідження сироватки крові може бути доцільним для моніторингу активності ММП-2 і -9 у післяопераційний період, коли отримання зразків тканин у хворого неможливе.