Application of deep oscillation therapy in the treatment of peripheral arterial diseases

Abstract

Переміжна кульгавість є поширеним симптомом захворювання периферичних артерій, що уражає до 50% пацієнтів старше 50 років і характеризується болем, дискомфортом і судомами в м’язах ніг під час фізичної активності. Переміжна кульгавість є поширеним симптомом захворювання артерій нижніх кінцівок, яке значно впливає на якість жит тя пацієнтів і призводить до витрат на охорону здоров’я. Сучасні методи лікування переміжної кульгавості часто є неадекватними, що призводить до необхідності більш ефективного лікування. Розробка нових методів лікування має вирішальне значення для покращення результатів для пацієнтів і полегшення наслідків захворювання для громадського здоров’я. Мета цього дослідження полягала в тому, щоб представити вплив комплексної фізіотерапії, що проводилася самостійно під наглядом фізіотерапевта протягом 14 тижнів, на пацієнта з інтермітуючою кульгавістю, спричиненою захворюванням периферичних артерій. Терапія включала тренування на велосипеді у формі домашньої лікувальної фізичної культури (ЛФК) в поєднанні з глибокою осциляційною терапією. Глибока осциляційна терапія передбачала використання електростатичного поля з частотою від 5 до 250 Гц. Поле було застосовано за методикою лімфодренажу. У цьому випадку спостерігалося статистично значуще та сприятливе збільшення виміряних змінних, таких як збільшення щиколотково плечового індексу з 0,65 до 0,8, підвищення тканинної перфузії, виміряної за допомогою лазерної доплерівської флоуметрії, з 12,3% до 61% залежно від місця вимірювання та збільшення дистанції безболісної ходьби на 451%. Вимірювання TcPO2 на ураженій нозі зросло з 31 до 48 мм рт.ст. Використання домашньої фізичної терапії в поєднанні з глибокою осциляцією показало поліпшення в дистанції безболісного ходьби, індексу гомілково-плечового тиску та інших показників у пацієнтів з периферійною артеріальною хворобою. Терапія глибокою осциляцією демонструвала потенційні анальгетичні ефекти, але також викликала питання щодо можливого ушкодження нервів. Дослідження показало, що домашня фізична терапія може служити альтернативою наглядовій фізичній терапії, але має обмеження, такі як мала вибірка та відсутність прямих порівнянь.