Фізична терапія осіб з радикулопатіями на рівні попереково-крижового відділу

Abstract

З огляду на анатомо-фізіологічні особливості будови і функції хребетного стовпа і прилеглих до нього тканин, попереково-крижовий відділ є найбільш частою областю розвитку патології хребта та, зокрема, радикулопатій. Не заперечуючи провідної ролі в розвитку ряду дорсалгічних синдромів безпосередніх механізмів, пов'язаних з дегенеративно-дистрофічними змінами хребта, багато авторів вказують на особливе значення в маніфестації больового синдрому дисбалансу м'язовозв'язкового-фасціального апарату. При цьому першопричиною подібних порушень визнається патологічна проприоцептивна імпульсація з боку внутрішніх органів. Разом з тим, розвиток психологічного дистресу, як результат хронічного больового синдрому, також може призводити до подальшого порушення інтерорецепції, що сприяє подальшій дискоординації регуляторних механізмів і посилення наявних змін.