Форми власності та правові моделі професійних футбольних клубів Європи: порівняльний аналіз

Abstract

Німеччина, Іспанія, Італія та Англія – провідні футбольні країни, що репрезентують різні управлінські підходи, традиції та рівні залучення інвесторів до розвитку професійного спорту. У центрі уваги наукового дослідження – юридичні форми клубів, механізми участі вболівальників у прийнятті стратегічних рішень, регулювання ринку професійного спорту та актуальні тенденції реформ. Метою дослідження є здійснення порівняльного аналізу правових форм власності та моделей управління професійними футбольними клубами у провідних країнах Європи (Німеччина, Іспанія, Італія, Англія) з метою виявлення ключових особливостей, переваг і ризиків кожної моделі. Методи. У дослідженні використано аналіз літературних джерел та матеріалів мережі Інтернет; контент-аналіз нормативно-правових актів; систематизація та класифікація. Результати. У статті розглянуто феномен німецького правила «50+1», іспанську дуальну модель із клубами з членськими моделями (socios), італійську корпоративну модель та англійську ліберальну систему, що нині перебуває в процесі глибокої трансформації. Вибір правової моделі власності має істотний вплив на прозорість управління, фінансову відповідальність, соціальну сталість клубів та рівень довіри вболівальницької спільноти. Отримані результати дозволяють оцінити сильні та слабкі сторони кожної моделі, а також сформулювати рекомендації щодо поєднання ефективного менеджменту з демократичними механізмами участі. Жодна із проаналізованих моделей не є універсальною. Ефективність та прозорість управління футбольним клубом залежить від нормативних обмежень у країні. Європейський професійний футбол перебуває у фазі структурної трансформації. Подальші дослідження доцільно спрямувати на модернізацію національного спортивного законодавства, зокрема в Україні, в контексті інтеграції європейських принципів управління у сфері професійного спорту