Вплив когнітивних порушень на процес відновлення ходьби у постінсультних хворих

Abstract

Результати аналізу та узагальнення даних спеціальної та науково-методичної літератури засвідчили велике значення фізичної терапії у досягненні завдань щодо відновлення ходьби та підвищення функціональних можливостей і якості життя постінсультних пацієнтів з когнітивними порушеннями. Виявлено наявність значної кількості робіт у напрямі комплексної фізичної реабілітації після інсульту. Визначено, що основними залишковими явищами з постінсультними інвалідизуючими дефектами у хворих, які перенесли ГПМК, є спастичні паралічі, порушення мови та інших вищих кіркових функцій, екстрапірамідні та мозочкові розлади, порушення статики, контрактури та інші дефекти опорно-рухового апарату, когнітивні порушення, які значною мірою впливають на зниження якості життя пацієнта. Всі пацієнти, які проходили курс фізичної терапії, мали серйозні рухові розлади, що значною мірою зменшували функціонування пацієнта та погіршували якість життя. Проведений тест баланса Берга виявив високий рівень падінь серед усіх пацієнтів. Середнє значення у вибірці склало 51,5 % від максимуму. Серед отриманих результатів мінімальне значення було встановлене на рівні 12 балів, а максимальний результат у групі пацієнтів становив 42 бали. Окрім того зазначимо, що жоден з пацієнтів не мав бала вищого за 45, і, відповідно, усі пацієнти мали високий рівень падінь.