Ерготерапія дітей періоду першого дитинства зі спастичним тетрапарезом спричиненим церебральним паралічем

Abstract

1. ДЦП, а особливо спастична форма є одними з найбільш поширених причин дитячої інвалідності, що підкреслює актуальність дослідження. Частота захворюваності на дитячий церебральний параліч коливається від 1,5 до 2,6 випадків на кожні 1000 дітей, свідчачи про значну розповсюдженість цього стану у світовому масштабі. Ці цифри підкреслюють важливість ефективних стратегій виявлення, оцінки та втручання для допомоги дітям з ДЦП, забезпечуючи їм можливість досягнення максимального рівня незалежності та якості життя. Ерготерапія відіграє ключову роль у підтримці дітей зі спастичним тетрапарезом, надаючи їм можливість досягти максимальної самостійності та поліпшення якості життя через розвиток навичок самообслуговування, моторики та соціальної адаптації. 2. Для досягнення об'єктивних результатів були обрані стандартизовані інструменти оцінки, такі як CP QOL-Child, ABILHAND-Kids та PEDI, що дозволило детально оцінити вплив ерготерапевтичних втручань на якість життя дітей, їх моторні навички та здатність до самообслуговування. Цілі втручання були поставлені у форматі COAST, що забезпечило чітку цілеспрямованість і вимірюваність процесу, а весь алгоритм базувався на принципах МКФ-ДП, забезпечуючи комплексний підхід до оцінки та втручання. 3. Результати дослідження демонструють високу ефективність запропонованого алгоритму ерготерапевтичних втручань у роботі з дітьми зі спастичним тетрапарезом. Порівняльний аналіз результатів ОГ та КГ до та після втручань підкреслив значне покращення у функціональному стані та якості життя дітей, що брали участь у програмі. Отже, цей алгоритм може бути рекомендований до широкого використання в медичних та реабілітаційних установах для підтримки та розвитку навичок дітей зі спастичним тетрапарезом, збільшення рівня їх незалежності та підвищення якості їх життя.