Розвиток комунікативних навичок у дітей періоду першого дитинства з РАС для навчання виконанню навичок ADLs засобами ерготерапії

Abstract

1.Теоретичний аналіз літератури щодо питання становлення сучасного поняття «РАС», проблеми формування та розвитку комунікативно мовленнєвих навичок у дітей із з РАС в ерготерапії, психології, логопедії, психіатрії та суміжних науках. Розкриті поняття: «комунікація», «комунікативний процес», «альтернативна та допоміжна комунікація», «ADLs»,вивчено питання вибору системи комунікації для осіб з порушеннями розвитку, визначено чинники, що впливають на розвиток комунікативно-мовленнєвих навичок старших дошкільників із з РАС та особливості формування комунікативно-мовленнєвих навичок у дітей із з РАС. 2. Розроблено експериментальну методику дослідження та визначено напрями діагностики сформованості комунікативно-мовленнєвих навичок у дітей із з РАС. Проведено діагностичний, формувальний і контрольний експеримент задля оцінювання стану сформованості комунікативно мовленнєвих навичок у дітей періоду першого дитинства із РАС та причин труднощів в оволодінні зазначеними навичками. Діагностичний експеримент було реалізовано у три етапи: вивчення анамнестичних відомостей про дітей та їхніх психолого-педагогічних характеристик; інтерв’ювання батьків, спостереження за поведінкою дитини в комунікативному середовищі (структурованому та неструктурованому); процедура оцінювання комунікативно-мовленнєвих навичок за допомогою адаптованих завдань. 3. У результаті дослідження втручання розроблено та науково обґрунтовано основні напрямки розвитку комунікативно-мовленнєвих навичок у дітей із РАС ерготерапевтичними засобами для покращення виконання ADLs, та шляхи їх реалізації в умовах центру розвитку та поза його межами. Дані, що представлені у кваліфікаційній роботі, можуть бути використані для вдосконалення діагностики специфічних особливостей мовленнєвого та емоційного розвитку дітей із з РАС і розробки на цій основі нових технологій успішного формування процесу комунікації. Результати дослідження розширюють уявлення про структуру причин порушень комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей із з РАС, що може виступати засобом їх соціально-психологічної адаптації. Дібрані та адаптовані комплекси діагностичних методик для визначення стану сформованості комунікативно-мовленнєвих навичок та тих факторів, з якими пов’язано труднощі в оволодінні ними, можуть бути використані і використовуються у професійній діяльності ерготерапевта психолога, вчителя-логопеда, поведінкового аналітика, АВА –терапіста (інструктора), спеціаліста з сенсорної інтеграції, фізичного терапевта, арт терапевта в умовах спеціальної та інклюзивної освіти. Упровадження в практику результатів дослідження здійснено в центрі розвитку: Громадське Об’єднання «ДОМ» міста Харкова.